Справа №22-ц-4284/2006р. Головуючий 1 -ї інстанції Вікторов В.В.
Категорія: сімейні справи Доповідач: Довгаль Г.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2006 року судова колегія судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Коваленко І.П.
судів - Бездітко В.М., Довгаль Г.П.
при секретарі - Голікової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: опікунська рада Ленінського райвиконкому м. Харкова, про визначення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, -
встановила:
В жовтні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду Ленінського району м. Харкова з позовом до ОСОБА_3, в якому просили усунути перешкоди в спілкуванні батька - ОСОБА_1 та бабусі - ОСОБА_2 з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити способи участі у вихованні дитини, визначивши систематичні побачення у вівторок з 13.00год. до 19.00год. та у п'ятницю з 16.00год. до 19.00год. кожної неділі, а також можливість спільного відпочинку, відвідування їхнього місця проживання, половину часу у період шкільних канікул влітку, восени, взимку та навесні (а.с.2-3). Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2005 року вищевказана позовна заява була повернута позивачам на підставі ст.ст. 109, 115 ЦПК України для подання її до суду Московського району м. Харкова, тобто за місцем проживання відповідачки - АДРЕСА_1 (а.с.8). Не погодившись з цією ухвалою, позивачі оскаржили її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2006 року ухвала судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2005 року скасована і справа повернута до того ж суду для розгляду зі стадії прийняття позовної заяви (а.с. 43-44).
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 15 червня 2006 року позов залишено без руху та надано строк для усунення його недоліків - для сплати витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 7грн.50коп. (а.с. 46).
Ухвалою судді вищеназваного суду від 15 червня 2006 року відкрито провадження у справі з призначенням попереднього судового розгляду справи на 10 липня 2006 року (а.с. 51). Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2006 року дана справа передана на розгляд Московського районного суду м. Харкова (а.с.57).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 10 липня 2006 року скасувати і справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена у попередньому судовому засіданні, про час та місце розгляду справи у цей день вони в установленому законом порядку повідомлені не були, оскільки ні повідомлень, ні судових повісток не отримували.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню,.виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про визначення розгляду даної справи в суді Московського району м. Харкова, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст. 109 ЦПК України, якою передбачено, що за загальними правилами підсудності позови до фізичних осіб пред'являються за їхнім місцем проживання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Дитина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, також мешкає за цією адресою.
Отже суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що дана справа за підсудністю повинна розглядатися в суді Московського району м. Харкова. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і висновки суду не спростовують.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2006 року ухвала судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2005 року скасована і справа повернута до того ж суду для розгляду зі стадії прийняття позовної заяви (а.с. 43-44).
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 15 червня 2006 року позов залишено без руху та надано строк для усунення його недоліків - для сплати витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 7грн.50коп. (а.с. 46).
Ухвалою судді вищеназваного суду від 15 червня 2006 року відкрито провадження у справі з призначенням попереднього судового розгляду справи на 10 липня 2006 року (а.с. 51). Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2006 року дана справа передана на розгляд Московського районного суду м. Харкова (а.с.57).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 10 липня 2006 року скасувати і справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена у попередньому судовому засіданні, про час та місце розгляду справи у цей день вони в установленому законом порядку повідомлені не були, оскільки ні повідомлень, ні судових повісток не отримували.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про визначення розгляду даної справи в суді Московського району м. Харкова, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст. 109 ЦПК України, якою передбачено, що за загальними правилами підсудності позови до фізичних осіб пред'являються за їхнім місцем проживання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Дитина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, також мешкає за цією адресою.
Отже суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що дана справа за підсудністю повинна розглядатися в суді Московського району м. Харкова. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307ч.2п. 1, 312ч. 1 п.З, 313, 314, 315, 317, 319, 325 ЦПК України судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.