Головуючий 1 інстанції Кушнарьова В.А.
справа № 22ц-20969, 2010р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 41
У Х В А Л А
Іменем України
23 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П.
суддів Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Метейко А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Артемівського виконкому Артемівської міської ради про визнання неправомірним рішення,-
В С Т А Н О В И В :
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 2007 року вона звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом про визнання неправомірним рішення виконкому у порядку адміністративного провадження. По справі було винесено рішення судом першої інстанції, яким у задоволенні її позовних вимог відмовлено. Це рішення підтримане адміністративним апеляційним судом. Але, вищезазначені судові рішення були скасовані Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2009 року. Провадження по справі закрито і позивачу роз’яснено право звернутися з таким позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
22.11.2003 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки з чоловіком народилась дитина ОСОБА_3. Під час шлюбу, чоловік придбав квартиру АДРЕСА_1. 18 липня 2006 року вони розірвали шлюб, але вона з дитиною продовжувала мешкати у вищезазначений квартирі. Позивачка та її дитина зареєстровані в цій квартирі. Після того як чоловік її побив та виставив її з дитиною з квартири, позивачка була вимушена змінити помешкання, після чого на весні 2007 року вона подала позов до суду про вселення її ,та малолітньої дитини у вищезазначену квартиру. 02.11.2007 року під час судового засідання по справі про вселення, було з’ясовано , що спірна квартира вже продана, а органу опіки та піклування(які були залучені по справі як третя особа ) не було про це відомо. 14.11.2007 року Артемівським міськрайонним судом було відмовлено ОСОБА_2 в позові про виселення позивачки, та задоволено її позов про вселення ОСОБА_1. та їх малолітньої дитини у спірну квартиру. Але це рішення було скасовано Апеляційний судом Донецької області, і справу направлено на новий розгляд. Рішенням Артемівського виконкому № 861 від 05.09.2007 року, ОСОБА_2 було надано дозвіл на продаж спірної квартири. Позивачка просила визнати недійсним розпорядження органу виконавчої влади про дозвіл ОСОБА_2, вчинити продаж спірної квартири. Вона вважає, що таке рішення порушує законні права та інтереси їх дитини, позбавляє її право проживання в квартирі батька.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року було відмовлено позивачу в задоволені її позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду через те, що суд не повно з”ясував обставини справи, що мають суттєве значення для справи. Судом порушені норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що надаючи дозвіл ОСОБА_2, на продаж спірної квартири, в якій зареєстрована малолітня дитина, відповідач порушує права дитини. У квартирі по АДРЕСА_2, де частка належить і їй по праву власності, проживає три людини. Ця квартира 2-х кімнатна, житлова площа складає 27,5 м2. А в разі заселення в цю квартиру позивачки та її дитини, площа на одну особу буде складати 5,5 м2, що у 2,5 рази менше норми передбаченої законодавством. У зв’язку з чим, вона була змушена знімати житло на протязі чотирьох років у сторонніх осіб. Просить скасувати рішення першої інстанції та задовольнити її апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника прокуратури Донецької області – прокурора Конакової В.А., дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду, що оскаржується є законним і обгрунтованим.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для визнання рішення виконкому Артемівської міської ради про надання дозволу на продаж квартири незаконним не має.
Вказаний висновок суду є правильним.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що згідно протоколу засідання опікунської ради при виконкомі Артемівської міської ради від 27.08.2007 року був даний дозвіл ОСОБА_2 на продаж квартири, АДРЕСА_1 в місті Артемівську. Підставою для вирішення такого питання виконкомом з’явилось те, що ОСОБА_2 має малолітню дитину.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що виконком міської ради діяв в межах своїх повноважень, що передбачені ст. 34, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Під час розгляду питання про дозвіл на продаж квартири, було встановлено, що ОСОБА_2 є одноособовим власником квартири і у його дитини права власності на будь яку частину цієї квартири не виникло. Подружжя ОСОБА_2 припинили подружні стосунки і місце проживання їх неповнолітньої доньки було визначено батьками за місцем проживання матері дитини – позивачки по справі ОСОБА_1 Остання на праві власності має частку квартири за адресою АДРЕСА_2 Тому під час розгляду питання про дозвіл на продаж квартири на засіданні опікунської ради права дитини не були порушені. Доводи ОСОБА_1 про те, що частка квартири, що їй належить по праву власності, знаходиться в двокімнатній квартирі, де крім власників квартири проживають і інші особи, у даному випадку не мають правового значення. Під час вирішення питання про дозвіл на продаж квартири опікунська рада встановила, що власником квартири, яка буде відчужуватися, крім ОСОБА_2 ніхто не зареєстрований, у тому числі і неповнолітня дитина позивача. А відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 і 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За таких умов суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що підстав для визнання незаконним рішення виконкому, що оскаржується ОСОБА_1, не має.
Доводи апеляційної скарги, у тому числі про те, що відповідач при прийнятті рішення порушив процедурні питання, не врахував протокол судового засідання від 14 листопада 2007 року по справі №2-21445-2007, не врахував відповідь прокуратури, викладеної в її листі від 4 грудня 2009 року за № 6/3-6003 не дають підстав для висновків про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.
Керуючись ст. 304, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду.
Судді: