Справа № 22ц-8472/2010 Головуючий у І інстанції Лаврушин О. М.
Категорія 46 Доповідач Барков В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Маширо О. П.,
суддів Баркова В. М.,
Резникової Л. В.,
при секретарі Хачатрян А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, з участю третьої особи ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. ОСОБА_2 виділено ліжко вартістю 900 грн. ОСОБА_1 виділені телевізор «Філіпс» вартістю 3 200 грн., музичний центр вартістю 2 400 грн., мікрохвильову піч вартістю 700 грн., соковижималку вартістю 300 грн., електричну м’ясорубку вартістю 200 грн. на загальну суму 6 800 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості вказаного майна в сумі 3 400 грн. та судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи в сумі 573 грн. 60 коп., сплатою судового збору в сумі 175 грн. 25 коп. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути на її користь 3 401 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що спірне майно набуто сторонами під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і підлягає поділу.
В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.
Як встановлено судом, сторони з 26 вересня 1986 року перебували в зареєстрованому шлюбі який розірвано про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів відділу реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області 23 лютого 2009 року зроблено актовий запис № 34 (а.с. 19, 9).
Звертаючись до суду з даним позовом, з урахуванням уточнень та залишення без розгляду позову в частині розподілу автомобіля, позивачка просила визнати спільним сумісним майном та розподілити шляхом залишення у користування відповідачу супутникової антени, мікрохвильової пічки, ортопедичного ліжка, електром’ясорубки, соковижималки, комплекту штор із жалюзі та карнизами, електронасоса та баку для підігріву води, телевізора, музикального центра, м’якого дивану, кухонного гарнітуру, пральної машини.
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи від 28 січня 2010 року, вартість майна складає: 1 610 грн. супутникової антени, 900 грн. ортопедичного ліжка, 805 грн. 35 коп. комплекту штор із жалюзі та карнизами, 330 грн. DVD, 1 737 грн. автоматичної нагрівальної установки з баком, 750 грн. м’якого дивану, 720 грн. кухонного гарнітуру, 450 грн. пральної машини на загальну суму 7 302 грн. 35 коп.
Із зазначеного майна позивачці виділено у користування ортопедичне ліжко вартістю 900 грн.
Інше майно, яке включено позивачкою до розподілу та не оцінено експертом, відповідачем сумісним не визнається, позов ним визнано частково, тому підстав для його розподілу не вбачається.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доля позивачки в спільному сумісному майні подружжя складає 3 651 грн. 70 коп.
Таким чином, приймаючи до уваги, що в користування позивачки виділено ортопедичне ліжко вартістю 900 грн., а інше майно залишено у користуванні відповідача, з останнього на користь позивачки слід стягнути 2 751 грн. 17 коп. (7302,35 грн. / 2 – 900 грн. = 2751,17 грн.)
Посилання в апеляційній скарзі на квитанції на а.с. 10, 13, 73 як на доказ належності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя є безпідставними, оскільки вони не підтверджують факт придбання цього майна сторонами в справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та належними і допустимими доказами не підтверджені.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки рішення суду відповідечем не оскаржується, підстав для скасуання чи зміни рішення суду першої інстанції не має.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає положенням ст.ст. 10, 15, 57, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, ст. 63, 69, 70, 71 СК України і тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді