Справа №1-122-2007 року

Вирок

Іменем України

м.Горохів                                                                      14 листопада 2007 року

Горохівський районний суд під головуванням

судді                                                                                Ковальчука В.Д.

за участю секретаря                                                        Домбровської З.П.

прокурора                                                                       Овсієнка С.А.

захисника                                                                        ОСОБА_3

потерпілих                                                                       ОСОБА_1

                                                                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Острівка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіти середньої, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, пенсіонера, жителя с.Холонів Горохівського району, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України,

встановив:

14 червня 2007 року о 10 годині в с.Холонів Горохівського району на сільському пасовищі ОСОБА_4 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, виражаючись нецензурною лайкою умисно наніс удар рукою в ділянку обличчя ОСОБА_1. Коли ОСОБА_1 впав на землю, ОСОБА_4 наніс йому удари ногами в різні частини тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці обох рук, спини, підключичної ділянки, які відносяться до категорії легких.

Після цього ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_2, виражаючись нецензурною лайкою, умисно наніс йому удар рукою в обличчя, схопив ОСОБА_2 за одяг, повалив на землю і наніс йому удари ногами і руками в різні ділянки тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді перелому 3,4 ребер зліва, підвивихів 3-го зуба верхньої щелепи зліва, 1-го зуба справа та 1,2 зубів зліва нижньої щелепи, забійної ранки слизової нижньої губи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний вину свою не визнав і показав, що він умисно нікого не бив та громадського порядку не порушував.

Хоча підсудний вини своєї не визнав, його винність в спричинені умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що підсудний з нецензурною лайкою накинувся на нього, вдарив рукою в обличчя, а коли він впав то підсудний стрибав по ньому та наносив удари ногами. Потім підсудний залишив його, догнав ОСОБА_2, наніс ОСОБА_2 удар рукою в обличчя, повалив на землю та наносив удари ногами в різні частини тіла. Люди, що прийшли на пасовище побачивши таке, зразу розбіглися.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що підсудний накинувся на ОСОБА_1, повалив його на землю та наносив йому удари ногами та руками в різні частини тіла. Тоді підсудний залишив ОСОБА_1, догнав його звалив на землю та наносив удари ногами і руками в різні ділянки тіла.  Люди, що були на пасовищі, побачивши бійку зразу же розбіглися.

Свідок ОСОБА_5 показала, що її чоловік ОСОБА_2 прийшов додому побитий і розказав, що його і ОСОБА_1 невідомо за що побив ОСОБА_4 На пасовищі було багато односельчан, які побачивши бійку розбіглися по домівках.

Свідок, ОСОБА_6 показав, що він бачив як приїхав ОСОБА_4 підводою на берег і виясняв за ланцюга, але самої бійки він не бачив.

Свідок ОСОБА_7 показала, що приїхав на берег підводою ОСОБА_4 і став сваритися з ОСОБА_1 та обзивати нецензурними словами. Вона забрала внучку, корову і пішла додому. Бійки вона не бачила.

Свідок ОСОБА_8 показав, що він бачив, як шарпалися ОСОБА_1 з ОСОБА_2.

Згідно висновку експерта (а.с.26-27) у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому 3,4 ребер зліва, підвивихів 3-го зуба верхньої щелепи зліва, 1-го зуба справа та 1,2 зубів зліва нижньої щелепи, забійної ранки слизової нижньої губи. Дані тілесні ушкодження утворились від травмуючої дії тупих твердих предметів, не виключається можливість в час вказаний обстежуваним та в постанові. За ступенем тяжкості перелом ребер відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров'я, всі інші виявлені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта (а.с.31) у ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці в ділянці обох рук, спини, підключичній ділянці. Синці виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, приблизно за 4-6 діб до обстеження. По степені тяжкості тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_1 відносяться до категорії легких.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 умисно, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, в громадському місці - громадському пасовищі села, де було багато односельчан, які випасали худобу, наніс легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_2. Суд вважає вину ОСОБА_4 в умисному нанесенні тілесних ушкоджень потерпілим та грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю доведеною, а тому кваліфікує його дії за ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України.

Суд до уваги покази ОСОБА_9 не бере, оскільки він не зміг показати час та характер конфлікту між потерпілими.

Обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання суд не знаходить.

По місцю роботи підсудний характеризувався з позитивної сторони, по місцю проживання з негативної сторони.

Враховуючи всі обставини справи, те, що підсудний вчинив злочин вперше, позитивно характеризується по місцю роботи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, застосовує ст.75 КК України, звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

          Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд --

засудив:

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України та призначити йому міру покарання:

          за ст.122 ч.1 КК України у вигляді 2(двох) років позбавлення волі;

          за ст.296 ч.1 КК України у вигляді 3(трьох) місяців арешту.

          На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати ОСОБА_4 міру покарання у вигляді 2(двох) років позбавлення волі.

          На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від покарання, якщо він протягом 3(трьох) річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього ст.76 КК України наступні обов'язки:

1)   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

2)   періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

     Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий                                                                  В.Д. Ковальчук