справа №1-411/10

В  И  Р  О  К

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    6 грудня 2010 року                                                             Знам’янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі:

    головуючого судді                                                                     Проценко О.М.

    при секретарі                                                                              Турчин Д..В.

    з участю прокурора                                                                     Нікітченко О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, освіта середня, не працюючий, розлучений, утриманців не має, проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше судимий 24 грудня 2008 року Ленінським районним судом міста Харкова за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, по постанові Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 червня 2010 року звільнений умовно - достроково на 5 місяців 10 днів, -

                                                                            за ч.2 ст.185 КК України, -

                                                                   В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, при наступних обставинах.

    6 липня 2010 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, знаходячись в квартирі ОСОБА_2 що розташована по АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та реалізуючи його, діючи навмисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, перебуваючи у кухні зазначеної квартири разом з ОСОБА_2, дочекавшись, поки остання вийшла з кухні до кімнати, впевнившись, що його дії не будуть замічені, таємно, повторно викрав телефон мобільного зв»язку «Самсунг  Х670», вартістю 230 грн., з сім-картою оператора мобільного зв»язку, вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились 5 грн, а всього на загальну суму 260 грн., які належали ОСОБА_2, після скоєння крадіжки ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

      Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнав повністю, однак давати пояснення і відповідати на запитання відмовився, посилаючись на ст.63 Конституції України, вказав, що не оспорює фактичні обставини кримінальної справи, які викладені в обвинувальному висновку.

В скоєному щиро кається, просить суд його суворо на карати.

    У відповідності з ч.3 ст.299 КПК України докази по справі судом не досліджувалися, за згодою підсудного та прокурора, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 обставини справи, викладені в обвинувальному висновку не оспорює.

    Оскільки обвинувачення ніким із учасників судового процесу не оспорюється, суд

2

вважає вину підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно – доведеною.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним умисного, корисного, закінченого злочину, який закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_1, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став, скоїв даний злочин в період відбування умовно – дострокового звільнення, за місцем проживання характеризується позитивно, суспільно-корисною працею не займається.

    До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.

    До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1, особу підсудного, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і можливості застосування до підсудного положення ст.75 КК України суд не вбачає.

    Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

                                                        З А С У Д И В :

        ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України  і призначити йому покарання у виді 3років позбавлення волі.

        У відповідності з ч.1 ст.71 КК України, до міри покарання за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2008 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.                  .

    Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - підписка про невиїзд – скасувати, взявши його під варту в залі суду, термін відбування покарання відраховувати з 6 грудня 2010 року.   .

    Речові докази по справі – телефон мобільного зв»язку «Самсунг Х670», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 (а.с.22) – залишити на зберіганні у останньої.    

    На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15-ти діб з моменту проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Знам»янський міськрайонний суд Кіровоградської області, засудженим ОСОБА_1 – в той-же строк з моменту отримання копії вироку..

    Суддя Знам’янського міськрайонного суду                                                   Проценко О.М.