Справа № 22-а- 23887/2010р. Головуючий 1 Інст.- Аркатова К.В.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Кіпенко І.С.
РІШЕННЯ
іменем України
7 грудня 2010 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Шаповал Н.М.,
суддів - Кіпенка І.С., Котелевець А.В.,
при секретарі – Міхно І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
16 квітня 2008р. ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку заподіяного в результаті ДТП.
В обґрунтування позову вказував, що 02.12.2007р. ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 21099 державний НОМЕР_1, в районі будинку 15 по провулку Кравцова в м. Харкові допустив зіткнення з належним йому автомобілем "Мазда 3» державний НОМЕР_3, в результаті якого автомобілю позивача були заподіяні технічні пошкодження. Просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 4604,50 грн., витрати на правову допомогу1500грн., судові витрати 130,05 грн., витрати на авто товарознавче дослідження 330грн., у відшкодування моральної шкоди 5000грн.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини вказані в позові.
Відповідач та його представник позов не визнали, заперечували причетність ОСОБА_1 до ДТП за участю ОСОБА_2.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2010 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4604,5 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., судові витрати у розмірі 130.05 грн., витрати з проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 330 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., а всього - 7564.55 (сім тисяч п’ятсот шістдесят чотири гривні 55 копійок).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2010 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 визнано винним, в тому, що 02.12.2007р. він керуючи автомобілем ВАЗ 21099 державний НОМЕР_1, по провулку Кравцова в м. Харкові допустив зіткнення з автомобілем "Мазда 3», державний номер НОМЕР_3, належним ОСОБА_2 в результаті якого автомобілю останнього були заподіяні технічні пошкодження.
Проте погодитись із такими висновками суду не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Правовідносини, що виникли врегульовано ст. 1188 ЦК України, яка регламентує відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
Так, відповідно до п.1ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Матеріали справи на а.с.8 містять копію постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2010 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статей 245, 280 КпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
За змістом п. 7 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тільки в тому разі, якщо особа, стосовно якої розпочате таке провадження, не заперечує проти цього.
З копії постанови вбачається, що провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_3 закрито за його відсутності, даною постановою питання щодо доведеності вини ОСОБА_3 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, не вирішувалось. В постанові суду немає посилання на одну з основних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, яку прямо зазначено в диспозиції названої норми, - спричинення майнової шкоди. За відсутності цієї ознаки дії винуватої особи можуть містити склад іншого правопорушення.
Крім того в постанові йдеться про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за ст.. 122-2 КУпАП. Дії особи щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 122-2 КУпАП, не має цивільно правових наслідків які були б предметом даного позову.
За встановлених обставин підстав для застосування ч. 4 ст. 61 ЦПК щодо звільнення від доказування позивача щодо обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не встановлено.
Відповідач ОСОБА_3 свою причетність до ДТП категорично заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем ОСОБА_2 на порушення зазначеним вимог ЦПК будь яких доказів спричинення йому матеріальної та моральної шкоди діями відповідача ОСОБА_3 не надано.
У відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. ОСОБА_3 при подачі апеляційної скарги поніс витрати по сплаті судового збору 30гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи: 15грн. які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3
Керуючись ст.1188 ЦК України, ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, п. 4 ст. 309, ст.ст.313-314, ст. 316, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2010 року,
скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору 30гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, - 15грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді