У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.09.10 Справа №12/33/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача – Стініч М.М. ( довіреність № 257 від 30.11.2009 р.)
від відповідача – Кондрашов А.А. (довіреність б/н від 21.07.2010 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Запорізького міського управління Головного Управління МВС України в Запорізькій області (м. Запоріжжя)
на рішення господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 р. у справі № 12/33/10
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі
Запорізьких міських електричних мереж (м. Запоріжжя)
до відповідача Запорізького міського управління Головного Управління Міністерства
внутрішніх справ України в Запорізькій області (м. Запоріжжя)
про стягнення 10448,28 грн.,
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Запорізького міського управління Головного Управління МВС України в Запорізькій області 10448,28 грн. боргу за недовраховану електроенергію.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 р. у справі № 12/33/10 (суддя Владимиренко І.В.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 10448,28 грн. заборгованості за недовраховану електроенергію. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 104,48 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Запорізьке міське управління Головного Управління МВС України в Запорізькій області (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 р. у справі № 12/33/10 скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права.
Посилаючись на ст. 24 Закону України «Про міліцію», наказ МВС України № 1212 від 20.10.2003 р. «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України», Указ Президента України № 650/99 від 16.06.1999 р. «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку», Указ Президента України № 1119/2005 від 19.07.2005 р. «Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності», Указ Президента України № 1843/2005 від 27.12.2005 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 листопада 2005 року «Про законопроект про Державний бюджет України на 2006 рік по статтях, пов’язаних із забезпеченням фінансування державної безпеки і оборони»та на пункт 5 додатку № 3 до Розпорядження міського голови м. Запоріжжя від 09.04.2002 р. № 601р, за змістом якого виробничі ремонтно-експлуатаційні житлові об’єднання Запорізької міської ради повинні взяти на повне матеріальне забезпечення громадські пункти охорони правопорядку, заявник наголошує, що ЗМУ ГУ МВСУ не є суб’єктом правопорушення у сфері електроенергетики, тобто не є належним відповідачем по даній справі.
Крім того, за твердженням заявника, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, яке виразилось в тому, що, в супереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд нібито не здійснив всебічний, повний і об’єктивний розгляд фактичних обставин справи в їх сукупності.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. апеляційна скарга Запорізького міського управління Головного Управління МВС України в Запорізькій області прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.09.2010 р.
Розпорядженням В.о. Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2322 від 16.09.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П., судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А. Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.2010 р. вказаною колегією суддів апеляційну скаргу Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області та справу № 12/33/10 прийнято до свого провадження.
Позивач у справі –Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж –апеляційну скаргу відповідача не визнає. Вважає, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджено всі обставини справи і винесено законне та обґрунтоване рішення.
Посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду у справі –без змін.
В судовому засіданні представники сторін підтримали у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За результатами розгляду справи колегією суддів прийнято постанову апеляційної інстанції, вступну та резолютивну частини якої оголошено представникам сторін в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
26.09.1997 р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавцем), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове об'єднання № 5»(Балансоутримувачем) та Комунарським районним відділом Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області (Орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 05-43-29, доповнений в подальшому Додатковою угодою від 01.10.2002 р., (далі –Договір оренди № 05-43-29), на підставі якого орендар прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею 119,9 м2, в т. ч. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 36 під опорні пункти міліції та кімнати дільничного.
Згідно з умовами Договору оренди № 05-43-29 орендар був зобов'язаний, крім іншого, укласти договори з постачальниками комунальних послуг (п. 5.12).
Однак, відповідного договору з ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж (позивачем у справі) ним укладено не було.
10.06.2009 р. представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»за участю представника відповідача було проведено перевірку дотримання вимог розділів 3 та 6 Правил користування електричною енергією Запорізьким міським управлінням ГУ МВС України в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 40/ Радгоспна, 36. Під час перевірки було виявлено порушення відповідачем Правил КЕЕ (п. 6.40) шляхом самовільного підключення електричного устаткування опорного пункту без договору на користування електроенергією та без оплати за спожиту електроенергію. Підключення виконано проводом мідь січенням 1,5 мм2.
За фактом виявленого порушення було складено Акт № 00002923 від 10.06.2009 р.
Представник відповідача від внесення своїх зауважень та від підпису вказаного Акту відмовився, про що зазначено в самому Акті про порушення
За результатами розгляду Акта № 00002923 від 10.06.2009 р. комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі ЗМЕМ в присутності представника відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом від 02.07.2009 р. (арк. справи 16-17), здійснити розрахунок недоврахованої електроенергії по акту згідно Методики визначення об’єму і вартості електричної енергії, не врахованої в результаті порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. (п. 2.1.5), за період з 11.06.2008 р. по 10.06.2009 р.
Згідно з розрахунком кількість недоврахованої електроенергії становить 15610 кВт/год – на суму 10448,28 грн.
На виконання рішення комісії позивач виставив відповідачу для оплати рахунок № 5006 від 25.06.2009 р. на суму 10448,28 грн., який той залишив не сплаченим.
Факт отримання рішення комісії, оформленого протоколом від 02.07.2009 р., розрахунку за Актом № 00002923 та рахунку № 5006 (на суму 10448,28 грн.) відповідачем не заперечується.
Позовна вимога про стягнення з Запорізького міського управління Головного Управління МВС України в Запорізькій області на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі ЗМЕМ 10448,28 грн. боргу за недовраховану електроенергію стала предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Такі вимоги законодавства закріплені, зокрема, в ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та в п. 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28.
Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1. Правил КЕЕ).
Як встановлено в ході розгляду справи, договір про постачання електроенергії між сторонами не укладався, однак в ході перевірки позивачем було встановлено факт самовільного підключення та споживання електроенергії на об’єкті відповідача, у зв’язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено порушення Правил КЕЕ у вигляді бездоговірного споживання електроенергії.
Згідно з п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до п. 6.42 Правил КЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Акт № 00002923 від 10.06.2009 р. про виявлені порушення Правил користування електричною енергією складений працівниками позивача із дотриманням вимог п. 6.41 Правил КЕЕ. Так, зокрема, в Акті зазначено зміст вчиненого правопорушення з посиланням на конкретні пункти Правил; необхідні для розрахунку завданих позивачу збитків дані та інше.
В Акті № 00002923 зроблена відмітка про відмову представника відповідача від його підпису. Таким чином, Акт про порушення Правил користування електричною енергією від 10.06.2009 р. за № 00002923 є дійсним, складений із додержанням вимог, визначених законодавством.
Як вже зазначалось, отримання рішення комісії, оформленого протоколом, а також розрахунку за Актом № 00002923 та рахунку № 5006 від 25.06.2009 р. (на суму 10448,28 грн.), відповідачем не заперечується.
При цьому колегія суддів зазначає, що вищевказане рішення комісії відповідач в судовому порядку не оскаржив.
Розрахунок заявленої до стягнення суми проводився відповідно до порядку, встановленого Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 (далі –Методика), за період з 11.06.2008 р. по 10.06.2009 р., згідно з тарифами, що діяли у цей період.
Пункт 2.1.5. Методики застосовується у випадку самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача; підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації.
У разі виявлення порушень, зазначених у п. 2.1.5. Методики, та за умови відсутності Договору, розрахунок недорахованої електроенергії здійснюється згідно з п. 2.6. Методики.
Наявний в матеріалах справи розрахунок недорахованої електроенергії по Акту № 00002923 від 10.06.2009 р. проведений з дотриманням порядку, передбаченого пунктами 2.1.5, 2.6. вказаної Методики.
Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами позивача, що недорахована електроенергія є майном, безпідставно набутим відповідачем за рахунок позивача, а отже її вартість підлягає стягненню на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Не приймаються колегією суддів до уваги як безпідставні, заперечення заявника, що ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області не є належним відповідачем у справі: нормативно-правовими актами, на які посилається заявник в своїй апеляційній скарзі, передбачено забезпечення міліції службовими приміщеннями, а не безоплатне та бездоговірне використання електричної енергії.
Крім того, пунктом 5.12 Договору оренди № 05-43-29 на Орендаря, який є структурним підрозділом відповідача, було покладено обов’язок укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг.
Стосовно доводів заявника (відповідача) про порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку, відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Апеляційна інстанція не вбачає з боку місцевого господарського суду порушень норм процесуального права при прийнятті рішення у справі.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на її заявника (відповідача у справі).
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Запорізького міського управління Головного Управління МВС України в Запорізькій області (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 р. у справі № 12/33/10 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Коробка Н.Д. Кричмаржевський В.А.