У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.08.10                                                                                               Справа №21/22/10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі:  Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача –       Ведмідь А.Є. (довіреність № 2 від 04.01.2010 р.)        

від відповідача  – ОСОБА_2 (паспорт серіяНОМЕР_1 від 23.10.2001 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу  Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2010 р.                                  у справі  №  21/22/10

за позовом        Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські

                          теплові мережі» Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,                                    

Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 2402,69 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. та з серпня 2008 р. по жовтень 2009 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2010 р. у справі             №  21/22/10 (суддя Черкаський В.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (позивач у справі) звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 25.02.2010 р. у справі №  21/22/10 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.  

Зокрема, вказує, що господарський суд, встановивши, що між управлінням ЖКГ Запорізької міської ради, КП ВРЕЖО № 1 та ПП ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1104/1 від 01.10.2004 р., залишив без уваги п. 5.13 договору, яким передбачено обов’язок відповідача на протязі 30-ти календарних днів після укладення договору оренди нежитлового приміщення укласти та надати «Балансоутримувачу»договори з постачальниками комунальних послуг (окремо з кожним).

Тобто, на думку заявника, обов'язок щодо укладання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідач повинен був здійснити до 01.11.2004 р, що в свою чергу не виконав. Також зазначає, що обов'язок щодо укладання договору купівлі-продажу теплової енергії згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»покладено саме на відповідача, як Споживача теплової енергії.

Звертає увагу суду на те, що дії відповідача щодо безпідставного споживання тепловії енергії мали місце і в більш ранньому періоді, а саме у 2004-2007 роки, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 7/436/07, яким позовні вимоги Концерну «МТМ»до ПП ОСОБА_2 про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з жовтня 2004 р. по квітень 2007 р. були задоволені. Рішенням був підтверджений факт безпідставного споживання відповідачем теплової енергії.

Вказує, що з моменту винесення рішення по справі № 7/436/07 відповідач не здійснив жодних дій, направлених на врегулювання питання договірного отримання теплової енергії від позивача, навпаки відповідач продовжував безпідставно споживати теплову енергію, при цьому нехтуючи пропозицією позивача щодо укладання договору здійснену позивачем, в черговий раз, листом № 09/1369 від 27.12.2007 р., що встановлено рішенням суду по справі № 21/22/10.

Заявник наполягає, що висновки суду щодо недоведеності факту споживання відповідачем без достатніх правових підстав теплової енергії є такими що не відповідають обставинам справи. Зауважує, що позивач вимушений був здійснювати постачання теплової енергії, в зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про природні монополії»позивач відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», позивач не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості. Звідси випливає, що позивач не мав ніякої технічної можливості не надавати теплову енергію в приміщення, яке знаходиться в будинку № 63-А по           вул. 40 Років Радянської України в м. Запоріжжі, оскільки дане приміщення знаходиться у житловому будинку, система опалення приміщення є невід’ємною частиною системи опалення вказаного будинку, який знаходиться на балансі КП «ВРЕЖО № 1». Внутрішня система опалення приміщення не відособлена від системи опалення житлового будинку, що підтверджується актами обстеження системи теплопостачання (акти додані до матеріалів справи), про що також не заперечує і відповідач.

Зазначає, що згідно акту обстеження системи теплопостачання від 24.02.2010 р. у приміщенні відповідача здійснений замір температури повітря, яка становить + 22 0С.

Щодо посилань суду на те, що позивачем надано розрахунок відпущеної теплової енергії відповідачу, який здійснений на підставі п. 12.4.1 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р., заявник  пояснив, що позивачем було допущено описку в розрахунку та помилково вказано на п. 12.4.1 Правил за текстом розрахунку. У зв'язку з цим до апеляційної скарги додано виправлений розрахунок відпущеної теплової енергії з посиланням на п. 23 Правил № 1198 від 03.10.2007 р. При цьому заявник зазначив, що методика та формули, за якими було здійснено розрахунок, залишились незмінними.

Наполягає, що несплата послуг, якими фактично скористався набувач (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Отримуючи теплову енергію на опалення орендованого приміщення (без договору) та не здійснюючи за ці послуги оплати, відповідач  безпідставно зберіг кошти, які мав би витрати на їх оплату, а Концерн «Міські теплові мережі»витратив свої кошти на вироблення та доставку теплової енергії у приміщення відповідача.

Заявник відзначає, що позивач обрав способом захисту свого порушеного права стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії, що є цілком законним та обґрунтованим.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.03.2010 р. апеляційна скарга Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 27.05.2010 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.06.2010 р.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.2010 р. на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, за письмовим клопотанням позивача та відповідача, продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд апеляційної скарги відкладено до 19.08.2010 р.

Розпорядженням в.о. Голови Запорізького апеляційного господарського суду                 № 2077 від 19.08.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя  Зубкова Т.П. (доповідач), судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.

Відповідно до вимог ст. 98 Господарського процесуального кодексу (в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. № 2453-VІ), колегія суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д.,               Кричмаржевський В.А. прийняла апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району до свого провадження.

Відповідач у справі –Приватний підприємець ОСОБА_2 - апеляційну скаргу позивача не визнає, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Свою правову позицію відповідач виклав у письмовому відзиві. Зокрема, зазначає, що в орендованому ним нежитловому приміщенні відсутні теплоприймачі, проходить труба «зворотка», по якій відводиться теплоносій. Після проходження через опалювальну систему будинку, оплата теплоносія стягується з мешканців будинку. Відповідач підкреслив, що температура труб не вимірювалась, оскільки комісія концерну здійснювала заміри довжини та діаметру труби в серпні, коли система не працювала; вказана труба є невід’ємною частиною  інженерних мереж будинку та не передбачена для обігріву.

Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду у даній справі без змін.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача у повному обсязі підтримали доводи викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

За їх згодою в судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, лише якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного з Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавцем) та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове об'єднання № 1»(Балансоутримувачем) договору оренди нежитлового приміщення № 1104/1 від 01.10.2004 р. на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.09.2004 р. за № 362/44 ПП ОСОБА_2 (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 84,23 м за адресою: м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд. 63-А. Згідно умов Договору оренди № 1104/1 (п. 5.13) відповідач був зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту укладення договору оренди укласти договори з постачальниками комунальних послуг (окремо з кожним із них).

Однак договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (позивачем у справі) та відповідачем у спірний період (2008 -2009 р.р.) не був укладений з причин відмови відповідача від підписання такого договору.

Актами обстеження системи теплопостачання, складеними представниками позивача, від 26.04.2007 р., від 30.04.2008 р., від 30.04.2009 р. встановлено, що внутрішня система опалення приміщення орендаря (відповідача) не відокремлена від системи опалення житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 63-А.

Актом від 20.07.2007 р., складеним представниками позивача та відповідачем, встановлено, що швейна майстерня відповідача, розташована у підвалі п'ятиповерхового будинку за вищевказаною адресою. Також в Акті вказано, що в приміщенні опалювальні прилади відсутні, проходять неізольовані трубопроводи системи опалення. Трубопровід зворотного теплоносія прокладений біля підлоги.

Згідно Акту обстеження системи теплопостачання від 24.02.2010 р., складеного представниками Філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в присутності представника відповідача ОСОБА_2 у приміщенні відповідача здійснено замір температури повітря, яка становила +22 °С (арк. справи 124).

Як встановлено господарським судом, матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача до відповідача із пропозицією (вих. № 09/1369 від 27.12.2007 р.) укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202008. Проте, відповідач надав позивачу відповідь про неможливість підписання відповідного договору у зв'язку із відсутністю предмету укладення - теплоприймачів та звернувся до позивача з проханням спільно з КП «ВРЕЖО № 1»встановити теплоприймачі в кількості відповідній площі приміщення, що ним орендується, а також лічильник тепла, яке споживається.

Позивач стверджує, що за період з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. та з серпня

2008          р. по жовтень 2009 р. було здійснено відпуск теплової енергії відповідачу на суму
2402,69 грн.,  у зв'язку з чим відповідачу були виставлені рахунки за спожиту теплову
енергію.

Однак, відповідач оплату спожитої теплової енергії не здійснив.

У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до відповідача з Вимогами  (вих. № 05/534-юр від 17.06.2008 р., № 05/841-юр від 17.10.2008 р., 05/211-юр від 13.02.2009 р., № 05/958-юр від 17.09.2009 р. та № 05/1642 від 10.12.2009 р.) перерахувати на розрахунковий рахунок позивача кошти за безпідставно отриману відповідачем у 2007- 2009          роках теплову енергію (арк. справи 106, 108, 112, 114, 118).

Зазначені Вимоги були залишені відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району 2402,69 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії стало предметом судового розгляду у даній справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши   на   підставі   фактичних   обставин   справи   застосування   норм

матеріального   та   процесуального   права   при   винесенні   оскаржуваного   рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до Пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи зі змісту Закону України «Про теплопостачання»(ст. 2 Закону), він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», надалі - Закону). Таким є позивач у справі.

Як зазначено у ст. 19 Закону, теплогенеруюча організація поставляє вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Статтею 24 Закону визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У статті 179 Господарського кодексу України закріплено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В матеріалах справи міститься лист (вих. № 09/1369 від 27.12.2007 р.) яким позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Разом з вказаним листом, на адресу відповідача були направлені два екземпляри запропонованого позивачем відповідачу договору.

У відповіді на пропозицію позивача, відповідач зазначив про неможливість підписання відповідного договору у зв'язку із відсутністю предмету укладення -теплоприймачів та просив позивача спільно з КП «ВРЕЖО № 1»встановити теплоприймачі в кількості відповідній площі приміщення, що ним орендується, а також лічильник тепла, яке споживається.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або що відповідач  ці послуги не отримував.

Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.

Поряд з наведеним, в матеріалах справи містяться копії Актів обстеження системи теплопостачання від 26.04.2007 р., від 30.04.2008 р., від 30.04.2009 р., в яких зазначено, що внутрішня система опалення приміщення орендаря (відповідача) не відокремлена від системи опалення житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 63-А (арк. справи 35 - 39).

Твердження відповідача, що трубопроводи зворотного теплоносія та стояки житлового будинку не віддають тепло в приміщення та не являються приладами, за якими споживається теплова енергія, не відповідають дійсності та спростовуються п. 1.2. СНІП 2.04.14-88, яким передбачено, що від неізольованих трубопроводів опалення та зворотного теплоносія можливо здійснення опалення приміщення за умови їх не ізоляції, що в даному випадку і відбувається.

Треба зазначити, що пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж; централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Однак відповідач цією можливістю не скористався, відключення від мереж централізованого опалення згідно з визначеним законодавчими актами України порядком не здійснив.

Стосовно листа ПП ОСОБА_2 про переобладнання приміщення слід
зазначити, що відповідно до п. 1.4.5. наказу державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. «Про затвердження Правил
утримання жилих будинків та прибудинкових територій»для одержання дозволу на
переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих
будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар)
приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання, та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

В даному випадку доказів вчинення з боку відповідача дій, направлених на переобладнання приміщення, не надано.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем в період з жовтня 2007 р. по березень 2008 р. та з серпня 2008 р. по жовтень 2009 р. було здійснено відпуск теплової енергії відповідачу на загальну суму 2402,69 грн. Позивач надсилав відповідачу щомісячно (у періоди теплопостачання) акти приймання-передачі теплової енергії із зазначенням сум, що підлягають сплаті у відповідному місяці. Для оплати вартості поставленої відповідачу теплової енергії позивачем виставлялись відповідні рахунки (арк. справи 40 - 103).

Відповідач надіслані йому акти не підписував, спожиту без договору теплову енергію не оплачував.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому    безпідставно набуте майно в натурі.  У   разі  неможливості  повернути  в  натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналізуючи наведені вище норми права, колегія суддів дійшла висновку, що бездоговірне споживання теплової енергії за рахунок централізованого опалення не є правовою підставою для звільнення споживача (у даному спорі - відповідача) від її оплати, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача (вих. № 05/1642 від 10.12.2009 р.) перерахувати на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 2402,69 грн. за безпідставно отриману у 2007 - 2009 роках теплову енергію.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення 2402,69 грн. підлягають задоволенню.

Висновки місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову не відповідають матеріалам та обставинам справи.

Відносно висновків місцевого господарського, що у розрахунку відпущеної відповідачу теплової енергії позивач не використовував величину теплового навантаження, яка була зафіксована у спірному періоді, а взята позивачем із розрахунку надходження тепла від неізольованих трубопроводів у розмірі 1889 кКал/год, розробленого МПП «Аріадна-2» у 1998 р., слід зазначити наступне.

Так, в матеріалах справи міститься копія Акту від 20.07.2007 р., згідно якого, 20.07.2007 р. представниками теплової інспекції Концерну «МТМ»в присутності ПП ОСОБА_2 було здійснено обстеження приміщення відповідача на предмет опалення. Перевіркою було встановлено, що в приміщенні, за адресою: м. Запоріжжя вул. 40 Років Радянської України, 63-а, в підвалі знаходиться майстерня відповідача. В цьому приміщенні проходять неізольовані трубопроводи системи опалення. Трубопровід зворотного теплоносія прокладений у підлоги. Проведені виміри вищезазначених трубопроводів, встановлені їх довжина та діаметр, що відображено в Акті обстеження. Зокрема, в Акті обстеження було відображено, що трубопровід зворотного теплоносія у підлоги: Ду 70 мм довжиною - 9 метрів, Ду 40 мм - довжиною 8 метрів, Ду 32 мм - довжиною 6 метрів. Неізольовані трубопроводи системи опалення житлового будинку: Ду 20 мм - довжиною 2,3 метра, Ду 20 - довжиною 1 метр, Ду 25 - довжиною 1 метр. Вказаний Акт було підписано представниками Концерну «МТМ» та ПП ОСОБА_2

Дослідивши Акт від 20.07.2007 р. та Розрахунок, надходження тепла від неізольованих трубопроводів, розробленого МПП «Аріадна-2», колегія суддів відзначає, що вказані в Акті обстеження характеристики трубопроводів цілком збігаються з даними, зазначеними в розрахунку теплового навантаження на опалення МПП «Аріадна-2», виконаного на приміщення, яке на даний час займає відповідач, по вул. 40 Років Радянської України, 63-А, а тому теплове навантаження зазначене в розрахунку МПП «Аріадна-2»є допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки, як підтвердив позивач, з моменту здійснення розрахунку МПП «Аріадна-2»та до теперішнього часу в приміщенні, яке займає відповідач, система опалення залишилась незмінною, а отже теплове навантаження 1889 кКал/год є дійсним у розрахунках з відповідачем і на теперішній час.

Стосовно температури внутрішнього повітря +18°С наведеного у розрахунку теплового навантаження на приміщення по вул. 40 Років Радянської України, 63-а, здійсненого МПП «Аріадна-2», слід вказати на таке.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 362/44 від 23.09.04 р. «Про передачу в оренду нежитлового приміщення в будинку № 63-а по вул. 40 Років Радянської України приватному підприємцю ОСОБА_2Р.»вищезазначене приміщення було передане з метою - під майстерню з ремонту та пошиву виробів з хутра.

Згідно ДБН В2.2-11 Таблиця 15 температура повітря в приміщеннях підприємств побутового обслуговування для приміщень з виготовлення та ремонту одягу, головних уборів температура повітря в приміщенні повинна становити +18°С.

Згідно акту обстеження приміщення відповідача, здійсненого 24.02.2010 р., температура повітря в приміщенні по вул. 40 Років Радянської України 63-а, яке займає відповідач, становила +22°С.

Тобто Концерном «МТМ» були додержані вимоги щодо підтримання температури повітря в приміщенні Відповідача згідно з вимогами ДБН В2.2-11 (Таблиця 15).

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»внутрішньо-будинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту, тобто трубопроводи зворотного теплоносія та стояки без ізоляції є системою опалення приміщення по вул. 40 Років Радянської України, 63-а, яке займає відповідач, функціональне призначення яких є забезпечення внутрішньої температури в приміщенні +18° С згідно ДБН В 2.2-11 (Таблиця 15).

Щодо посилань суду на відсутність в Правилах користування тепловою енергію пункту 12.4.1, на підставі якого позивачем було здійснено розрахунок відпущеної відповідачем теплової енергії, колегія суддів відзначає, що, як було пояснено представником позивача, при складенні розрахунку було допущено описку, замість п. 23 Правил користування тепловою енергією помилково вказано п. 12.4.1 Правил. До апеляційної скарги позивачем було додано виправлений розрахунок відпущеної теплової енергії з посиланням на п. 23 Правил користування тепловою енергією. При цьому методика та формули, за яким здійснено розрахунок залишились незмінними.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги щодо незаконності рішення ґрунтуються на нормах права, підтверджені відповідними доказами та дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи допущене судом першої інстанції неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, судовий акт у справі слід скасувати, позов задовольнити.

Судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2010 р. у справі № 21/22/10 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Запоріжжя) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) 2402,69 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Запоріжжя) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) 51,00 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією. Видати наказ.

Видачу відповідних наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.