КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-11996/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.
суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Сесемко А.О.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Трейд-Експрес" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Трейд-Експрес" до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - асоціація "Укртелемережа", Спілка кабельного телебачення, товариство з обмеженою відповідальністю "Нова телевізійна група", треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - асоціація "Музична індустрія України", громадська організація "Коаліція виконавців та продюсерів України", об"єднання підприємств "Українська ліга музичних прав", об"єднання підприємств "Український музичний альянс" про оскарження окремих положень Постанови Кабінету Міністрів від 02.04.2009р. № 450 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №71", -
встановив:
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2009 року у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Трейд-Експрес" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Трейд-Експрес" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2009 року з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про забезпечення адміністративного позову. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що внаслідок застосування оскаржуваних положень постанови Кабінету Міністрів України він буде змушений сплачувати організації колективного управління непередбачену Законом України «Про авторське право і суміжні права»винагороду за ретрансляцію телевізійних програм. Проте, як зазначає позивач, він вже сплачує відповідно до частини другої ст. 41 наведеного Закону цю винагороду організаціям мовлення на підставі укладених ліцензійних договорів, що свідчить про порушення його права на свободу здійснення підприємницької діяльності, гарантоване ст. 44 Господарського кодексу України, та права на вільне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу Європейської конвенцій про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 41 Конституції України.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач просить визнати незаконними, нечинними та такими, що порушують вимоги статей 1, 35-37, 41, 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права», статей 44, 179 Господарського кодексу України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення, статті першої Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 19 Конституції України та скасувати деякі положення Постанови Кабінету Міністрів України з від 02 квітня 2009 року №450 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України віл 18 січня 2003 року №71», а саме:
розділів 1 та 2 - в частині протиправного визначення розміру винагороди, порядку та умов її виплати за використання виконань, що зафіксовані у фонограмах та/або відеограмах;
розділів 1 та 2 - в частині протиправного додаткового не передбаченого статтею 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначення способу комерційного використання фонограм, відеограм, виконань, що в них зафіксовані шляхом «публічного повторного сповіщення», «трансляції», «ретрансляції»;
абзацу п'ятого частини третьої розділу 2 - в частині протиправного віднесення суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність щодо забезпечення споживачів доступом до мережі Інтернет та провайдерів програмної послуги до осіб, що здійснюють комерційне використання фонограм, відеограм, виконань, що в них зафіксовані;
частини 4 розділу 2 – в частині протиправного встановлення обов’язку позивачу укласти господарський договір з організацією колективного управління за умови відсутності прямої вказівки закону на це;
частини четвертої розділу 2 - в частині протиправного встановлення обов'язку позивачу сплачувати винагороду організації колективного управління за використання програм організацій мовлення та встановлення обов’язку надання організації колективного управління відомостей щодо використаних організаціями мовлення у програмах (передачах) фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань;
абзацу третього частини шостої розділу 2 - в частині встановлення обов'язку позивачу подавати на вимогу організації колективного управління або її представників інформацію разом із копіями документів щодо правомірності комерційного використання фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, які використані організаціями мовлення у програмах (передачах), які ретранслює позивач;
частини дев'ятої розділу 2 у повному обсязі.
Також позивач просить визнати відсутність компетенції відповідача у прийнятті оскаржуваних положень Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року №450 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №71» та заборонити відповідачу їх застосовувати.
Згідно ст.117 КАС України за клопотанням позивача суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем належним чином не обґрунтовано, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, окрім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову призведе до фактичного вирішення цього спору по суті.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача щодо забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних положень Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року №450 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №71».
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Трейд-Експрес"–залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 19 листопада 2010 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький