КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 11/701 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Шурка О.І.,
при секретарі Сесемко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська туристична інформаційна система»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування рішення № 0002092340 від 23 червня 2008 року, -
в с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 жовтня 2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальності «Українська туристична інформаційна система»були задоволені повністю, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002092340 від 23 червня 2008 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Дніпровському районі м.Києва звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою в адміністративному позові ТОВ «УТІС»відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтовується ДПІ у Дніпровському районі м.Києва з посиланням на помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності дій позивача по поверненню коштів за надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій враховуючи, що оформлення обміну (заміна авіаквитків) відбувалось шляхом перерахування вартості послуг та доплати сум різниці у вартості. Крім того, в тексті апеляційної скарги ДПІ у Дніпровському районі м.Києві посилається на порушення позивачем п.п.1, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при цьому зазначаючи, що операція з повернення авіаквитків має оформлюватись як розрахункова операція з повернення грошових коштів, а не як операція товарного обміну («нового»квитка на «старий») з доплатою різниці у їх вартості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 червня 2008 року ДПІ у Дніпровському районі м.Києва було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ «Українська туристична інформаційна системи», за наслідками якої складено акт від 09 червня 2008 року, в якому відповідачем зафіксовані порушення позивачем норм законодавства про реєстратори розрахункових операцій, і зокрема, п.п.1, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі зазначеного акту перевірки від 09 червня 2008 року та додатку до нього відповідачем прийнято рішення № 0002092340 від 23 червня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача застосовано санкції за порушення п.п.1, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 724756 грн.
Зазначене рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПА в м.Києві та ДПА України, проте за наслідком розгляду скарг платника податків, зазначене рішення було залишено без змін (рішення ДПА у м.Києві № 4123/10/25-214 від 18 серпня 2008 року та рішення ДПА України №9792/6/25-0415 від 10 жовтня 2008 року).
В обґрунтування своєї позиції при зверненні до суду позивач посилався на відсутність в його діях порушень чинного законодавства і, зокрема, п.п.1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки ТОВ «УТІС»не повертало кошти за повернуті авіаквитки своїм клієнтам, а лише обмінювало такі квитки на нові з доплатою клієнтом різниці у їх вартості, а тому відсутність факту повернення клієнтам готівкових коштів, на думку позивача, унеможливлює застосування реєстратора розрахункових операцій при такому поверненні.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, в акті перевірки від 09 червня 2008 року та додатку до акту зазначено, що позивачем здійснені розрахункові операції з видачі готівкових коштів за авіаквитки, які повернуті покупцями товариству, без застосування реєстратора розрахункових операцій та роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на загальну суму 144934,20 грн., а також підприємством проведені розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування цін на авіаквитки.
Порушення щодо непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, виявлені при встановленні факту повернення проданих авіаквитків, розрахункові операції повернення таких квитків відповідно до контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій не реєструвалися. В акті перевірки (додатку до акту) від 09 червня 2008 року наведено перелік покупців, якими були повернуті квитки, із зазначенням рейсу, на який взято квиток, дати повернення квитка та інше, однак розрахункових операцій повернення таких квитків контрольною стрічкою не підтверджено, у зв’язку з чим було встановлено невідповідність проведення окремих операцій реалізації придбаних квитків за їхньою фактичною вартістю.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, реалізуючи авіаквитки, позивач діяв на підставі агентських договорів з КП «Авіакомпанія «Донбасаеро»(агентська угода № 94.56.06 від 01 січня 2006 року), з Компанією Дельта Ейр Лайнз (договір № 1ЕУ-ВSР/16 від 20 червня 2006 року), з Авіакомпанією «Дойче Люфтганза Акцієнгезелльшафт» (договір № 025 А/07 від 01 травня 2007 року), з СЗАТ Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»(договір № 0277/BSP-06 від 05 червня 2006 року) з ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»(договір № 01-261/В від 01 червня 2007 року), з «Аліталія-Італійські Авіалінії С.п.А.»(договір № 23 від 15 травня 2006 року), з ДП «Український обчислювальний центр цивільної авіації»(договір № А-003 від 23 грудня 2003 року), з представництвом ВАТ «Аерофлот-Російські Авіалінії»(договір № 52/2006 від 23 серпня 2006 року).
Діяльність позивача щодо продажу авіаквитків регулюється Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 187, зокрема, в силу положень ст.3 позивач є агентом з продажу перевезень авіакомпаній.
Правилами повітряних перевезень пасажирів та багажу також передбачено, що можливість повернення грошових сум за невикористаний квиток залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів перевізника (авіакомпанії) (п.14.1.2), право перевізника (авіакомпанії) відмовити в поверненні квитка закріплено пп.14.4.1 п.14.1 розділу 14 вищезазначених Правил.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, можливість повернення або обміну проданих авіаквитків у кожному конкретному випадку вирішується за допомогою Правил з BSP, які являють собою типові умови для агентських договорів на продаж послуг авіакомпаній, видаються та розповсюджуються ІАТА- Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, основним завданням якої є розробка рекомендацій з технічних, економічних, фінансових питань у галузі повітряного транспорту та єдиних правил перевезень, стандартів обслуговування пасажирів.
ТОВ «Українська туристична інформаційна система»за укладеними агентськими угодами у всіх випадках продажу авіаквитків є агентом, не має права порушувати або будь-яким чином змінювати правила обміну чи повернення квитків. Враховуючи відсутність права змінювати правила обміну та повернення квитків, позивач діяв у відповідності до правил BSP та в рамках цих правил, дійшовши до висновку про неможливість повернення проданих авіаквитків та здійснивши, за заявою споживачів, їх заміну на «нові»квитки за умови доплати їх вартості з боку споживача. Чинному на момент обміну квитків законодавству України зазначена операція не суперечила, її законність сторонами спору під сумнів не ставилась.
У відповідності до п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Враховуючи, що розрахунковою операцією відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, промислового харчування та послуг»є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця, фінансові санкції уповноваженими органами можуть бути застосовані лише за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій. Однак, застосування зазначених санкцій можливо лише у випадку непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункових операцій (в т.ч. з повернення грошових коштів за надану послугу), які мали бути проведені через реєстратор розрахункових операцій.
Втім, позивачем не здійснювалось повернення своїм клієнтам готівкових грошових коштів за надані послуги, оскільки сплачені таким чином клієнтами за авіаквитки кошти за їх заявами зараховувались в рахунок оплати за придбані ними інші («нові») авіаквитки з доплатою різниці у їх вартості.
Отже, враховуючи відсутність повернення позивачем грошових коштів своїм клієнтам за повернуті авіаквитки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність необхідності проведення такої операції через реєстратор розрахункових операцій.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем через реєстратор розрахункових операцій проведені суми доплат, що здійснювались клієнтами позивача в якості компенсації різниці між вартістю «старих»та «нових»авіаквитків.
Також, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність факту порушення позивачем п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки позивач проводив розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Зазначене підтверджується належними та допустимими доказами, що є в матеріалах справи (копії чеків, контрольні стрічки реєстратора розрахункових операцій). При цьому чинне законодавство України не передбачає програмування ціни на товар (послугу) на кожну окрему послугу. Відтак, у випадку, якщо ціна на товар (послугу) залежить від багатьох чинників (критеріїв) (час придбання квитка, кількість квитків, спеціальні пропозиції авіаперевізників, тощо), що унеможливлюють точне формування вартості кожного (кожної) конкретного товару (послуги) (наприклад, вартості конкретного авіаквитка), забезпечення режиму попереднього програмування ціни товару (послуги) є неможливим, а отже і не може бути порушене.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва № 0002092340 від 23 червня 2008 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.1, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія судів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 жовтня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 29 листопада 2010 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
О.І.Шурко