Категорія №2.11.17
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2010 року Справа № 2а-8183/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Агевича К.В.
при секретарі Ворошило О.Є.
за участю представника позивача Рибальченка Д.В.
представника відповідача Кузьменко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Свердловантрацит» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були прийняті повідомленнях від 04.10.2010 за №№ 112130026418473, 112130016883495 та 112130026420704,відповідно до яких ДПІ у м. Свердловську зарахувала перераховані суми (згідно платіжного доручення № 4900 від 23.07.2010 у сумі 1654,34 грн., платіжного доручення № 5142 від 26.07.2010 у сумі 132000,00 грн., платіжного доручення № 5236 від 27.07.2010 - 57619,20 грн. з призначенням платежу: „Податок на прибуток згідно рішень суду за липень 2010р. по справі №2-а-24747/09/1270 від 01.07.2010р.) в рахунок податкового боргу в сумі 191 273,54 грн. та пені в сумі 5 047,21 грн., згідно податкового повідомлення №112130026474318 від 29.09.2010 в рахунок податкового боргу зараховано 191273,54 грн., в рахунок пені - 5648,67 грн. відповідно до абзацу 2 пп. 16.3.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами.
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та вказує, що виконав свої зобов’язання щодо сплати податків і зборів до бюджету, перерахувавши відповідні суми з податку на прибуток платіжними дорученнями згідно рішення суду за липень 2010р. по справі №2-а-24747/09/1270 від 01.07.2010.
Відповідач здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу в попередній період. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обов’язок контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Оскільки сплата податкового зобов’язання з податку на прибуток за липень 2010 р. здійснена позивачем у встановлені законом строки та в повному обсязі.
Просить визнати дії Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області неправомірними та зобов’язати внести зміни до картки особового рахунку позивач шляхом зарахування відповідно призначенню платежу суми сплачені підприємством платіжними дорученнями №4900 від 23.07.2010, №5142 від 26.07.2010, №5236 від 27.07.2010, №7498 від 29.09.2010.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що у позивача існує заборгованість за попередні періоди, у зв’язку з чим податковим органом було зроблено розподіл платежу, відповідно до п.п 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фонами». Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Державне підприємство «Свердловантрацит» є підприємством заснованим на державній власності згідно до наказу Мінпаливенерго України від 07 березня 2003 року №117 та належить до сфери управління Міністрества вугільної промисловості України, зареєстроване платником податків в ДПІ в місті Свердловську Луганської області.
Відповідач, Державна податкова інспекція в місті Свердловську Луганської області є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а-3182/10/12 від 12.07.2010 з ДП "Свердловантрацит" стягнуто на користь державного бюджету податковий борг з податку на прибуток за І та II квартали 2009 року станом на 01.07.10 в сумі 22 952 825,34 грн., шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 191273,54 грн. щомісяця до 25 числа кожного місяця починаючи з липня 2010 року, зі сплатою останнього платежу до 25 червня 2020 року у сумі 191 274,09 грн.(а.с.14-15).
На виконання рішення суду ДП „Свердловантрацит" за липень 2010 року перерахувало 191 273,54 грн. податкового боргу трьома платіжними дорученнями в тому числі: платіжним дорученням № 4900 від 23.07.2010 - 1654,34 грн.; платіжним дорученням № 5142 від 26.07.2010 - 132000,00 грн.; платіжним дорученням № 5236 від 27.07.2010 - 57619,20 грн. з наступним призначенням платежу: „Податок на прибуток згідно рішень суду за липень 2010р. по справі №2-а-24747/09/1270 від 01.07.2010.(а.с.16-18).
За вересень 2010 року було перераховано 191273,54 грн. одним платіжним дорученням №7498 від 29.09.2010 з призначенням платежу: податок на прибуток згідно рішень суду за вересень 2010р. По справі №2а-3182/10/1270 від 12.07.10.(а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації, зазначеної у повідомленнях від 04.10.2010 за №№ 112130026418473, 112130016883495 та 112130026420704, ДПІ у м. Свердловську зарахувала перераховані згідно наведених вище платіжних доручень суми в рахунок податкового боргу в сумі 191 273,54 грн. та пені в сумі 5 047,21 грн., згідно податкового повідомлення №112130026474318 від 29.09.2010 в рахунок податкового боргу зарахованої91273,54 грн., в рахунок пені - 5648,67 грн. відповідно до абзацу 2 пп. 16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».(а.с.20-23).
Суд вважає зазначені дії податкового органу протиправним з наступних підстав.
Податковим боргом у відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Абзацом першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 N 290 (надалі - Інструкція).
Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.
Як зазначено у вказаній нормі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758, із змінами та доповненнями, повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Отже, податкове повідомлення - це є письмове попередження платника податків про те, що до надіслання повідомлення йому було нараховано податкове зобов'язання у зв'язку з випадком, який передбачено даним Законом.
З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії податкового органу щодо розподілу отриманих сум. Безпосередньо таке повідомлення не впливає на права та зобов’язання платника податку, оскільки не тягне юридичних наслідків для нього. Такі наслідки тягнуть дії контролюючого органу щодо розподілу кошів в погашення основної суми боргу та пені. Повідомлення не є підставою для розподілу отриманих сум. Воно виконує виключно інформаційну функцію та не обов’язкове для виконання, є результатом дій податкового органу, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону.
Наслідком таких дій є зміна суми податкового боргу, погашеного платником податку. Податковий борг, що погашається платником податку, зменшується за рахунок того, що частина сплаченої платником суми замість погашення податкового боргу спрямовується на сплату пені, нарахованої на суму відповідного податкового боргу. Сума, яка спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.
Зменшення ж суми погашеного платником податків податкового боргу призводить до збільшення пені, що нараховується у подальшому на залишок несплаченого податкового боргу. Відповідно до пункту 4.1 Інструкції погашення сум нарахованої пені здійснюється за рахунок джерел, визначених статтею 7 Закону щодо погашення податкового боргу платників податків. Таким чином, погашення пені, нарахованої на суму податкового боргу, відбувається у тому самому порядку, що й погашення податкового боргу, в тому числі шляхом примусового стягнення на активи платника податків, як це передбачено підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону.
Виходячи з викладеного дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.
Отже, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії є такими, що порушують права позивача.
Також, виходячи із аналізу вищевказаних нормативних положень, суд дійшов висновку, що приписи чинного законодавства дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
Зазначене свідчить про те, що податковий орган не мав права розподіляти суму, яка призначалась позивачем на погашення податкового зобов’язання з податку на прибуток згідно платіжного доручення № 4900 від 23.07.2010 у сумі 1654,34 грн., платіжного доручення № 5142 від 26.07.2010 у сумі 132000,00 грн., платіжного доручення № 5236 від 27.07.2010 у сумі 57619,20 грн., з призначенням платежу: „Податок на прибуток згідно рішень суду за липень 2010р. по справі №2-а-24747/09/1270 від 01.07.2010, та платіжного доручення №7498 від 29.09.2010 у сумі 191273,54 грн. з призначенням платежу: податок на прибуток згідно рішень суду за вересень 2010р. по справі №2а-3182/10/1270 від 12.07.10, на погашення боргу попереднього періоду, оскільки підприємством у платіжних дорученнях вказано конкретне призначення платежу, що підтверджує своєчасну сплату податкового зобов’язання за липень 2010 р.
З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що підстави для розподілу сплачених сум відсутні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає дії податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення неправомірними та зобов’язує податковий орган внести зміни до особового рахунку позивача, зарахувавши сплачені суми відповідно до вказаного призначення платежу.
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області щодо розподілу та спрямуванню сум, сплачених згідно платіжних доручень № 4900 від 23.07.2010, № 5142 від 26.07.2010, № 5236 від 27.07.2010 , №7498 від 29.09.2010.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію в місті Свердловську Луганської області внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Свердловантрацит» з податку на прибуток та зарахувати суми сплачені підприємством платіжними дорученнями № 4900 від 23.07.2010, № 5142 від 26.07.2010, № 5236 від 27.07.2010 та №7498 від 29.09.2010 відповідно призначенню платежу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 03 грудня 2010 року.
СуддяК.В. Агевич