Справа №22ц- 1294/10 Головуючий в 1 інстанції:
Сорочан Ю.О.
Категорія 37
Доповідач: Приходько Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.В.
суддів Бездрабко О.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Шевардіній К.Г.
за участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 березня 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа виконавчий комітет Великокардашинської сільської ради Голопристанського району, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності. Обґрунтовуючи свої вимоги посилалася на те, що домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку 1958 року побудови, літньої кухні 1974 року побудови, сараю 1963 року побудови, було збудовано її бабою ОСОБА_6, за якою і рахувалося відповідно до по господарських книг. Після смерті ОСОБА_6 в ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння її дочка ОСОБА_7, яка є матір’ю сторін у справі.
Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 вона та її брат ОСОБА_5 прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління майном: поховали матір, розпорядилися її речами. )6.03.2009 року вона звернулася до Голопристанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Просила суд встановити факт володіння на праві власності житловим будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; встановити факт прийняття нею спадщини шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном у встановлений шестимісячний строк; визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи ОСОБА_4 змінила свої позовні вимоги, остаточно просила встановити факт володіння на праві власності житловим будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; встановити факт прийняття нею спадщини шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном у встановлений шестимісячний строк; визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 березня 2010 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, який був чинним на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, згідно ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР, якщо він, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що житловий будинок разом з господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_2, згідно погосподарських книг належав ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, після смерті якої спадщину прийняла, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР, її дочка - ОСОБА_7
Вказані обставини визнані та не заперечуються сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.
ЇЇ спадкоємцями за законом, відповідно до 529 ЦК УРСР, є чоловік ОСОБА_8, та діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Жоден із спадкоємців, у встановлений законом строк, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся.
На час відкриття спадщини разом з померлою постійно проживали її чоловік, ОСОБА_8, та син ОСОБА_5, яки прийняли спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР. Факт прийняття ними спадщини позивачкою визнається.
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, заповівши все належне йому майно сину - ОСОБА_5
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо встановлення факту прийняття нею спадщини позивачка не заперечувала факту, що зберігаючи за собою прописку у спадковому будинку, постійно в ньому не проживала, користувалася ним періодично з дозволу брата та батька, для вирощування городини.
Будь-яких доказів, що нею, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто в період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 15.09.2002 року, були вчинені дії, які б свідчили про те, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, позивачкою не надано. Жоден зі свідків допитаних під час розгляду справи не підтвердив факту вчинення ОСОБА_4 в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини будь-яких дій, які б свідчили про те, що вона фактично вступила в управління або володіння майном. Та обставина, що в наступному позивачка періодично користувалася домоволодінням, вирощуючи городину, не є доказом прийняття нею у встановлений законом строк спадщини.
Зберігання за собою прописки у спадковому будинку, не проживаючи в ньому постійно, також не є дією яка б свідчила про прийняття позивачкою спадщину у встановлений законом строк.
Із заявою про продовження строку для прийняття спадщини ОСОБА_4 до суду не зверталася.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов підставного висновку про необґрунтованість заявлених вимог.
Разом з тим, правильно вирішивши спір по суті, суд першої інстанції помилково послався на ст.ст. 1270,1272 ЦК України в редакції 2004 року, як на підставу відмови у позові, оскільки положення, що містяться в цих правових нормах, застосовуються лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності Цивільного Кодексу в редакції 2004 року.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст.ст. 1270, 1272 ЦК України в редакції 2004 року як на підставу відмови у задоволені позову, а в решті рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, ст.548,549 ЦК УРСР, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 березня 2010 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст.ст. 1270, 1272 ЦК України в редакції 2004 року як на підставу відмови у задоволені позову.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: