Справа №22ц-1497/10                         Головуючий в  1  інстанції:

                                Палькова В.М.

Категорія 27

                                                                                    Доповідач:                                                 Приходько  Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2010 року   червня  місяця  17 дня колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Херсонської області  в  складі:

        головуючого         Кузнєцовій О.А.

        суддів                   Приходько   Л.А.    

                    Бездрабко О.В.

        при  секретарі            Ляшенко О.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Херсоні апеляційну   скаргу   публічного    акціонерного товариства  Комерційний Банк  «Приватбанк»   на  рішення  Суворовського   районного  суду  м. Херсона  від   22  лютого   2010  року в  справі

за позовом

ОСОБА_4, ОСОБА_5  до публічного   акціонерного   товариства   Комерційний  банк  «Приватбанк»  про зобов’язання  вчинити  певні дії,   визнання   умов договору   частково нікчемними

ВСТАНОВИЛА:

У   вересні  2009 року  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  звернулися  в  суд  з  зазначеним   позовом   посилаючись на  те, що  05.10.2006  року  ОСОБА_5   уклав  з  відповідачем  Договір    споживчого кредиту, на     підставі   якого отримав  кредит   в   розмірі  11600  доларів  США  на  умовах    сплати  відсотків  за  користування  кредитом    у розмірі  0.88%  за   місяць та    сплати  винагороди  за  надання   фінансового    інструменту   в  розмірі  0.05%   від  суми    кредиту.  З   метою  забезпечення     виконання    боржником  зобов’язань  за  договором    кредиту  в  той же   день   між   відповідачем та  ОСОБА_4  був  укладений  договір  поруки. В  листопаді  2008 року  відповідач, на власний  розсуд,  не  попередивши   ні  боржника, ні   поручителя  збільшив   процентну   ставку  за  користування     кредиту,  у зв’язку   із  чим   суттєво  збільшився    щомісячний  платіж  за   Договором    кредиту. Вважаючи  зазначені  дії    відповідача  незаконними   просили   суд     визнати   п.  2.3.1  Кредитного договору   від  05.10.2006 року, щодо надання  Банку  права   в  односторонньому  порядку збільшувати  розмір   процентної  ставки за  користування     Кредитом, нікчемним,  зобов’язати    відповідача  зменшити  розмір   процентної  ставки  до  розміру,  передбаченого   п.1.1 Кредитного договору та  перерахувати    суми   сплачені  за  збільшеним  розміром   процентної  ставки   в  рахунок    погашення   заборгованості   по  кредиту.

Рішенням   Суворовського районного  суду  м.  Херсона  від 22 лютого  2010  року позов  задоволений   частково.  Пункт  2.3.1  Кредитного договору  №HECFAE00000072   від 05.10.2006 року,  укладений   між  ЗАТ  КБ  «Приватбанк»  та  ОСОБА_5   визнаний   нікчемним,  Зобов’язано ПАТ КБ «Приватбанк»  зменшити  розмір   процентної  ставки  за  користування  кредитом   до  розміру    передбаченому   п.  1.1  Кредитного договору №HECFAE00000072   від 05.10.2006 року,  укладеного   між  ЗАТ  КБ  «Приватбанк»  та  ОСОБА_5  та   перерахувати   суми    сплачені   за  збільшеним  розміром   процентної  ставки   в  рахунок  погашення   заборгованості   по  кредиту.

В   апеляційній   скарзі  ПАТ КБ «Приватбанк»,  посилаючись на  порушення   судом  норм   матеріального та  процесуального  права,   просить  рішення   суду   скасувати, та  ухвалити  нове рішення,  яким   відмовити у задоволені  позову.

В  судовому  засіданні    представник   апелянта  Кобзар Ю.Б.   апеляційну   скаргу   підтримала   за обставинами  викладеними  у   скарзі.

Заперечуючи  проти  апеляційної   скарги    ОСОБА_4  і  ОСОБА_5  зазначили що рішення   суду, на  їх  думку,  є  законними  та  обґрунтованим,  а  тому   просять   апеляційну   скаргу  відхилити,  рішення  залишити  без змін.

Заслухавши  доповідача,  перевіривши    законність  та обґрунтованість  рішення   суду  в  межах,  визначених  ст.  303  ЦПК  України,  колегія  суддів  дійшла  висновку, що  апеляційна   скарга підлягає частковому задоволенню  з наступних  підстав.

Судом  встановлено, що  05.10.2006  року   між  ЗАТ  КБ «Приватбанк»,   правонаступником   якого  є  ПАТ  КБ  «Приватбанк»,    та  ОСОБА_5    укладений    Кредитний  договір №HECFAE00000072     за  умовами   якого останній   отримав    кредит в  розмірі  11600 доларів   США  на   купівлю  автомобіля зі   сплатою  за  користування  Кредиту   відсотків   у  розмірі  0.88%   на  місяць на   суму  залишку  заборгованості  за   кредитом (п.1.1Договору), та  визначенням порядку    погашення  заборгованості   шляхом щомісячної сплати  позичальником  Банку   коштів   у  сумі  279.92  доларів  США.

З  метою  забезпечення  виконання  зобов’язання в  той  же  день   між ПАТ КБ «Приватбанк»  та  ОСОБА_4   укладений   Договір поруки  №HECFAE001800206, за  умовами   якого  ОСОБА_4 зобов’язалася   перед    кредитором   у  повному  обсязі   солідарно   відповідати  за  виконання   позичальником  зобов’язань  щодо повернення  суми  Кредиту,  сплати  процентів за користування  кредитом,  комісій, а   також   можливих штрафних    санкцій (пені, штрафу).

Позичальник   умови  договору   виконує  в  повному обсязі, заборгованості  за  кредитним  договором  не   має.

Пунктом   2.3.1   Кредитного договору  Банку  надано  право   в  односторонньому  порядку  збільшувати  розмір   процентної  ставки  за  користування   кредитом, при  зміні    кон’юнктури  ринку  грошових  ресурсів   в  Україні, а  саме:  зміни    курсу  долара  США  до   гривні  більше   ніж  на  10%   у  порівняні  з   курсом  долара   США  до гривні   встановленого  НБУ   на  моменту  укладення даного договору, зміни  облікової   ставки  НБУ;  зміни розміру   відрахувань   у  страховий  (резервний)    фонд  або  зміни   середньозваженої  ставки   по  кредитах  банків  України  у  відповідній    валюті.  При  цьому   Банк  надсилає  Позичальникові письмове   повідомлення   про зміну   процентної ставки    протягом  7  днів з дати   вступу   в  чинність  зміненої процентної  ставки,  збільшення  процентної  ставки  Банком у  вищевказаному  порядку   можливо  в  границях  кількості   пунктів, на   яке  збільшилася  ставка  НБУ, розмір  відрахувань   у   страховий   фонд,   середньозважена   ставка  по    кредитах  або   пропорційно  збільшенню    курсу  долара  США.

З  01.11.2008 року   відповідач  посилаючись на   значне  подорожчання   грошових  ресурсів  на   світовому  та    українському    фінансових  ринках   та  підвищення  рівня  облікової  ставки   НБК  з 8.5  до 12    відсотків    збільшив  процентну  ставку   за   Кредитним  договором №HECFAE00000072      до  12.6% на  рік(а.с.19).

Задовольняючи  позовні   вимоги в   частині   визнання   нікчемним   п.  2.3.1  Кредитного  договору   суд  першої  інстанції  виходив з  того що надання  Банку   права  в  односторонньому  порядку   збільшувати  розмір  процентної  ставки  за      користування  кредитом, суперечить  вимогам  ст.  1056№ ЦК  України,  якою  заборонено збільшення  банком  в  односторонньому порядку   встановленого  договором    розміру   процентів,  та   яка   може  бути  застосована  до   правовідносини, що  виникли  між  сторонами    виходячи  з    позицій   верховенства    права, оскільки   вказаний  закон  має  вищу  юридичну  чинність   і  не  обмежує    а  захищає    права  громадян,  в даному   випадку  позичальника.

Проте  з  таким   висновком   колегія   суддів   погодитися  не  може.

Відповідно до    ч.2  ст.   215  ЦК  України  нікчемний    правочин  є  недійсним   через   його  невідповідність   вимогам  законодавства.

Згідно  ст.  5  ЦК  України акти цивільного  законодавства  регулюють  відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності.  Акт  цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім  випадків,  коли  він   пом'якшує   або   скасовує   цивільну відповідальність особи.  Якщо цивільні  відносини  виникли  раніше  і  регулювалися актом цивільного законодавства,  який втратив чинність,  новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків,  що виникли з моменту набрання ним чинності.

Враховуючи,  що на   час  укладення  договору   між  сторонами, та  на   час збільшення   Банком  в  односторонньому  порядку процентної  ставки  за  користування   кредитом  ст.1056№ ЦК  України ще  не  набула  чинності,  а  також  не  пом'якшує   та не   скасовує   цивільну відповідальність особи,   ця   правова  норма  не  може  бути  застосована  до    правовідносин, що  виникли   між  сторонами.  

Оспорюваний   пункт  Кредитного договору  на  момент  його  укладання  відповідав   вимогам  абз.4. ч.4 ст. 11   Закону  України  «Про   захист  прав    споживачів», згідно  якої   у  договорі  про надання   споживчого   кредиту   може   зазначатися ,  що  відсоткова   ставка  за  кредитом   може  змінюватися  залежно  від   зміни  облікової  ставки  Національного  банку  України   або  в  інших  випадках.  

Суд на зазначені   вимоги  закону     уваги  не  звернув та  дійшов  помилкового  висновку,  всупереч  встановленим  обставинам   справи,    про  нікчемність   п.  2.3.1   Кредитного  договору.

Крім  того  слід  зазначити, що  підставами  позову,  які  відповідно до вимог  ст.ст.31,214  ЦПК  України   суд не  може  змінити  за   власною   ініціативою, є не   саме  по  собі   посилання на  певну  норму  закону,  а  обставини,  якими   позивач   обґрунтовує   свої  вимоги. Тому  суд   уточнює   підстави   позову  і застосовує  норму  закону,  яка  їм   відповідає, незалежно від  згоди  на   це  позивача.

Обґрунтовуючи   свої  вимоги,  як  в позовній  заяві так  і  під  час  розгляду   справи,  позивачі   посилалися  на  те, що Банком з  01.11.2008 року,  неправомірно, без  повідомлення     про  це позичальника  у   встановленому   законом та  договором,   збільшена  в  односторонньому  порядку  процентна  ставка  за  користування  кредитом    до 12.6%,  у зв’язку   із чим   значно  збільшився  щомісячний   платіж.

     Відповідно до  вимог  абз.4 ч.4 ст. 11 Закону України  «Про  захист  прав  споживачів» про  зміну   відсоткової  ставки  за   споживчим   кредитом    споживач  повідомляється   кредитором   письмово  протягом   семи   календарних  днів  з дати її  зміни.  Без  такого  повідомлення  будь-яка  зміна   відсоткової  ставки  є недійсною.

Пунктом 2.3.1   Кредитного договору  також    передбачений  обов’язок   Банку   надіслати   Позичальникові    письмове  повідомлення  про    зміну  процентної  ставки  протягом 7   календарних  днів  з дати  вступу  в  чинність   зміненої процентної  ставки.

Заперечуючи  проти     вказаних  позовних  вимог    представник    відповідача під  час  розгляду  справи  зазначав, що   позичальник ОСОБА_5   був  належним   чином   повідомлений  про  підвищення   відсоткової  ставки  за     Кредитним  договором  з  01.11.2008  року, надавши  на  підтвердження   своїх    заперечень    копію  листа  на    ім’я ОСОБА_5  від  10.10.2008 року, та    копію  реєстру   відправки   рекомендованих  листів (а.с.19,20).

Проте, на  думку   колегії  суддів,   зазначені   документи  не   підтверджують    факту  повідомлення  Банком  у  строки  та    в  порядку   встановленому  законом  та  договором  ОСОБА_5    про  зміну відсоткової  ставки  за   споживчим   кредитом.  

Будь-яких  доказів  про те, що  лист  від 10.10.2008  року був   відправлений  Банком позичальникові,  та(або)  отриманий  останнім, на   виконання  вимог  ст.  60  ЦПК України,    суду не  надано,  а   судом  такі  обставини  не  встановлені.  

З копії   реєстру  №222  на  відправлені   рекомендовані   листи  також не   вбачається, що ОСОБА_5  був  повідомлений Банком про  зміну   відсоткової  ставки протягом    семиденного  строку  з дати  її зміни. Вказаний  реєстр  датований (згідно  поштового  штемпеля) 15.11.2008 року,  тобто   понад   7  календарних  днів з  дати  зміни   відсоткової  ставки.  Крім  того,   будь-яки докази щодо отримання   позичальником  поштового  відправлення суду  не  надано,  а  позивачі  категорично   заперечують факт  отримання  ними   повідомлення   про  збільшення  відсоткової  ставки.

Отже,  з   підстав    передбачених  абз.4  ч. 4  ст.  11  Закону  України  «Про захист  прав   споживачів», збільшення  в  односторонньому  порядку    відповідачем   розміру   процентної  ставки  з  01.11.2008 року  до  12.6 %  річних є  недійсною.

Враховуючи, що   позичальником   кредит  погашається   з  урахуванням   збільшеної    процентної ставки,  суд  першої інстанції  ґрунтовно  зобов’язав   відповідача  зменшити розмір    процентної  ставки  до   розміру    передбаченому     п.1.1  Кредитного  договору,  та    перерахувати  сплачені надлишкові суми за незаконно збільшеним  розміром   процентної  ставки   в  рахунок    погашення  заборгованості    по  кредиту.

Оскільки  судом  першої  інстанції з’ясовані   всі  обставини, що  мають  значення  для   справи,   проте   неправильно застосовані  норми   матеріального  права, рішення   суду  в  частині    визнання     п. 2.3.1 Кредитного договору   нікчемним   слід   скасувати, та   ухвалити  в  цій    частині  нове  рішення,  визнавши   збільшення   відповідачем   в односторонньому  порядку  з 01.11.2008 року    процентної    ставки  за   кредитним  договором  до 12.6 % недійсною.

В  решті  рішення    ухвалено з додержанням  норм   матеріального та  процесуального  права,   а   тому,   підстави  для  його  скасування  відсутні.

Керуючись  ст.ст. 303,307,309, 314 ЦПК  України, ст. 11 Закону  України  «Про   захист  прав    споживачів», колегія  суддів, -

ВИРІШИЛА:

    Апеляційну   скаргу публічного    акціонерного   товариства   Комерційний  банку «Приватбанк» задовольнити   частково.

Рішення  Суворовського  районного  суду  м. Херсона  від  22  лютого  2010  року  в   частині    визнання   п.2.3.1  Кредитного договору    №HECFAE00000072     від 05.10.2006 року,  укладеного    між   ЗАТ КБ «Приватбанк»  та   ОСОБА_5 нікчемним    скасувати  та  ухвалити  в   цій   частині нове  рішення.

Визнати збільшення  закритим   акціонерним  товариством  Комерційний  банк «Приватбанк» в односторонньому  порядку процентної  ставки за  користування  Кредитом  з 01 листопада  2008 року  до  12.6% за  кредитним  договором №HECFAE00000072      укладеним 05 жовтня  2006 року   між закритим   акціонерним  товариством  Комерційний  банк «Приватбанк» та  ОСОБА_5    недійсною.

В  решті  рішення  залишити  без  змін.

Рішення  набирає  законної сили   з  моменту  її  проголошення  та    може  бути оскаржено   шляхом  подачі  касаційної   скарги  протягом   двох  місяців  з  часу  набрання  нею   чинності  безпосередньо   до  Верховного  Суду  України..

Головуючий:

Судді: