Справа №22ц-1896/10                         Головуючий в  1  інстанції:

                                ТаранцовС.П.

Категорія 27

                                                                                    Доповідач:                                                 Приходько  Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2010 року   червня місяця  10 дня колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Херсонської області  в  складі:

        головуючого         Кузнєцової  О.В.

        суддів                   Бездрабко  О.В.    

                    Приходько Л.А.

        при  секретарі     Кримцевій  І.І.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Херсоні апеляційну   скаргу відкритого  акціонерного товариства  Комерційний  банк «Надра» на  рішення  Каховського  міськрайонного  суду  Херсонської області   від  12   січня  2010  року в  справі

за позовом

ОСОБА_3  до  відкритого  акціонерного  товариства  Комерційний   банк   «Надра»  про  виконання    договірних   зобов’язань,  відшкодування  моральної  шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням  Каховського  міськрайонного  суду  Херсонської області від   12  січня 2010 року  позовні  вимоги ОСОБА_3  задоволений  частково.  Зобов’язано  ВАТ  КБ  «Надра»   виконати   зобов’язання  за  договором  №726872  від  19.12.2008 року   строкового  банківського   вкладу (Депозиту)   видати  ОСОБА_3   суму   вкладу   в  розмірі   40500грн. та  проценти  за  весь  час   користування  вкладом.  Стягнуто  з   ВАТ  КБ  «Надра»  на  користь   ОСОБА_3  моральну    шкоду  в  розмірі   1000грн.

ВАТ  КБ «Надра»  в  апеляційній   скарзі,  посилаючись на  порушення     судом  норм   матеріального та  процесуального  права,    просять  рішення   суду  в  частині   стягнення на   користь  позивача   моральної    шкоди    скасувати, та  ухвалити  в  цій   частині  нове  рішення  про  відмову   у  задоволені  позовних  вимог.

Заперечуючи  проти  апеляційної  скарги   ОСОБА_3   зазначив, що, на  його  думку, рішення   суду є  законним  та  обґрунтованим.  Просить апеляційну   скаргу  відхилити, рішення  суду  залишити  без змін.

Заслухавши  доповідача,  перевіривши   законність  та обґрунтованість  рішення   суду  в  межах,  визначених  ст.  303  ЦПК  України ,  колегія  суддів  дійшла  висновку, що  апеляційна   скарга  задоволенню не  підлягає  з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  1058  ЦК  України  за  договором  банківського  вкладу (депозиту)   одна  сторона (Банк), що  прийняла   від  другої  сторони  (вкладника)   або  для  неї   грошову   суму  (вклад), що   надійшла,   зобов’язується    виплачувати  вкладнику   таку   суму  та  проценти  на  неї    або дохід   в  іншій   формі  на   умовах  та  в   порядку   встановленому  договором.

Виходячи  з  положень    статей 6,626-631,526  ЦК  України,  укладений  договір  є   обов’язковим  для  належного  виконання   сторонами, відповідно до   його   умов,  вимог  Цивільного Кодексу   та  інших  актів   цивільного   законодавства.

Судом  встановлено, що   19.12.2008 року   між  ОСОБА_3   та  ВАТ  КБ  «Надра»  укладений  договір  №726872  строкового  банківського  вкладу (депозиту) «Мій    вибір»  оформлений   в рамках   Пакету   послуг ПП Турбота (пенсіонер) №4878. За  умовами  якого

За  умовами     якого    Вкладник  передає,  а Банк     приймає    грошову   суму  Вкладу,   що  надійшла, і  зобов’язується   виплатити  Вкладнику   суму  Вкладу   та  проценти  на   умовах   та  в  порядку,  визначеному  Договором, для   цього на  ім’я    Вкладника   відкривається   вкладний (депозитний)  рахунок №726872, на    який  надходить  Вклад  в  сумі  50500грн.

Відповідно до  п.2.2 Договору   строк  дії  Вкладу  3   місяці   від  дати  внесення   Вкладу  на  Вкладний  рахунок.  Процентна    ставка  по  Вкладу   встановлена,   відповідно до п.2.3  Договору,   в  розмірі  20.1% річних.

За   умовами   п.п.3.4.4 та 3.4.5  Договору Банк     зобов’язався   сплачувати   Вкладнику   проценти  шляхом    перерахування  коштів  на поточний рахунок   вкладника  №77725839,  відкритого   в  рамках даного  Пакету   послуг,  відповідно до  умов  Договору,  а  також  повернути  Вкладнику  Вклад   за  його  вимогою    в  кінці  терміну  дії  Вкладу  чи   у   випадках дострокового  розірвання  Договору, шляхом   перерахування   коштів  на  Рахунок.

Від    автоматичного   продовження  строку   депозиту  на  новий   термін  згідно з  вимогами  п.3.1.4 Договору  ОСОБА_3  відмовився в день  укладення Договору -  19.12.2008 року.

По закінченню    терміну  дії Вкладу, на  вимогу вкладника, Вклад та   проценти  по  Вкладу    позивачу  не  повернуті, лише  04.08.2009 року   сплачена  частина   депозиту  в  розмірі  10000грн.

Зобов’язуючи    відповідача  видати  ОСОБА_3    суму    вкладу  в  розмірі  40500грн  та  проценти  за  весь  час   користування   вкладом  суд  першої  інстанції  виходив  з того, що Банк не  виконав  взяті  на  себе  зобов’язання, гроші  вкладнику,  всупереч  вимог  ч.1  ст.1060  ЦК  України,   не  повернув, та  продовжував   користуватися  грошима  вкладника. Доводи   відповідача, що  нарахування   відсотків  за  несвоєчасне   повернення депозиту   під  час  дії  мораторію  судом  не   прийняті з тих  підстав, що обов’язок нарахування  процентів  на  банківський   вклад  передбачено  ст. 1061 ЦК  України, який  має вищу  юридичну  силу ніж  постанова  Правління НБУ.

Рішення   в  цій  частині не  оскаржено,  а  тому  в  апеляційному  порядку  не  переглядалося.

Задовольняючи  частково  позовні  вимоги    в  частині   відшкодування   моральної шкоди,  суд  першої  інстанції  правильно виходи  з того, що тривалим невиконанням  взятих на  себе  зобов’язань  по   поверненню ОСОБА_3   вкладу, останньому  заподіяно  моральні  страждання, змінився   ритм  життя  позивача  у  зв’язку   із  відсутністю  коштів  на  лікування  та  в  наступному  похорон    матері.

За загальним  правилом  особа  несе  відповідальність  за  заподіяну   моральну  шкоду  у  випадках,  коли  право на  її  відшкодування  передбачено   безпосередньо нормами  Конституції  України  або  у  випадках,  передбачених   нормами  УК  України,  а також  іншими  нормами  законодавства,  які  встановлюють  відповідальність   за  заподіяння   моральної шкоди.

Відповідно до  ст. 611 ЦК   України  у  разі    порушення  зобов’язання настають   правові  наслідки,  встановлені  договором  або  законом, зокрема   відшкодування  збитків   та  моральної  шкоди.

Тобто, зазначеною   нормою передбачено  такий  від  відповідальності,  як  відшкодування  моральної шкоди   внаслідок   порушення  договірних  зобов’язань,  а тому   встановивши, що   ВАТ  КБ  «Надра»   на  порушення   умов  укладеного договору не  повернуло     позивачу   грошові  кошти,  суд  дійшов  обґрунтованого  висновку   про наявність  підстави  для  часткового задоволення  цієї  вимоги.

Таким  чином,  встановивши   факти  та  зумовлені  ним   правовідносини,  суд  правильно застосував   правові  норма та  ухвалив   правильне  по  суті  рішення,  підстав  для  скасування   якого    колегія  суддів  не   знайшла.

          Керуючись ст.ст.303,307,308,314 ЦПК України,  колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

          Апеляційну   скаргу відкритого  акціонерного товариства  Комерційний    банк  «Надра»  відхилити.

          Рішення Каховського  міськрайонного суду Херсонської області  від 12  січня 2010  року залишити без  змін.

Ухвала    набирає  законної  сили з  моменту проголошення, та  може  бути  оскаржена  шляхом  подачі   касаційної   скарги  протягом  двох  місяців  з  дня  набрання  законної  сили  безпосередньо до  Верхового   Суду  України.

Головуючий:

Судді: