Справа №22ц- 1910/10 Головуючий в 1 інстанції:
Кириленко М.О.
Категорія 57
Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.В.
суддів Бездрабко О.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Дягілєвій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до Бериславської філії Відкритого акціонерного товариства «Херсонгаз», тимчасового громадського об’єднання «Хуторок», голови ТГО «Хуторок» ОСОБА_4, касира ТГО «Хуторок» ОСОБА_5, членів ТГО «Хуторок»: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_4, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник Бериславської філії ВАТ «Херсонгаз», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що рішення суду, на їх думку, є законним та обґрунтованим. Просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з Бериславської філії Відкритого акціонерного товариства «Херсонгаз», а також зобов’язання відповідача дотримуватися умов договору, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Проте такого висновку суд дійшов допустивши порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі можуть бути фізичні та юридичні особи.
Розглядаючи спір суд не звернув уваги на те, що Бериславська філія ВАТ «Херсонгаз» є структурним підрозділом ВАТ «Херсонгаз», і не є юридичною особою, та не вирішив питання, відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України, щодо заміни неналежного відповідача.
За таких обставин рішення в цій частині слід скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п.4 ст.311 ЦПК України.
Розглядаючи спір в іншій частині судом встановлено, що з метою газифікації житлових будинків мешканцями будинків, розташованих на вулицях Чапаєва, Бериславська, 1 Травня і Луговій (від переулка Мирного до вул. Леніна), провулках Мирному, Запорізькому, Каховському міста Берислава, створено тимчасове громадське об’єднання «Хуторок» для будівництва вуличного газопроводу за власні кошти. ТГО «Хуторок» - це громадська організація, створена на добровільній основі його членами і не є юридичною особою.
Статут ТГО «Хуторок» затверджений рішенням виконкому Бериславської міської ради від 19.03.2008 року №33.
Загальними зборами ТГО «Хуторок» від 01.03.2008 року (протокол №4) обрано голову об’єднання - ОСОБА_4 та секретаря - казначея об’єднання - ОСОБА_5
Зі змісту п. 2.6 Статуту ТГО «Хуторок» вбачається, що мешканці вулиць Чапаєва, Бериславська, 1 Травня і Луговій (від переулка Мирного до вул. Леніна), провулків Мирний, Запорізький, Каховський, які не вносили кошти на будівництво газопроводу і не є членами об’єднання, мають права підключитися до газопроводу за умови письмового дозволу об’єднання та сплати ними суми внесків з урахуванням інфляції.
04.08.2008 року ОСОБА_3 звернулася з заявою з проханням прийняти її для дольової участі у будівництві газопроводу. В члени ТГО «Хуторок» ОСОБА_3 не приймалася.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 05.08. 2008 року, погодженої з ТГО «Хуторок», квитанції прибуткового касового ордеру №49 від 06.08.2008 року, згідно якої позивачка сплатила 2000грн. за будівництво газопроводу, позивачці ВАТ «Херсонгаз» видані технічні умови від 06.08.2008 року №452 на проектування газопостачання та розроблений робочий проект на газопостачання жилого будинку АДРЕСА_1, який належить позивачці.
15.10.2008 року ТГУ «Хуторок» погодило підключення жилого будинку 48 по пров. Мирному у м. Бериславі, належного ОСОБА_3, до побудованого за кошти членів кооперативу вуличного газопроводу, а ОСОБА_3 зобов’язалася після завершення газифікації сплатити повну вартість витрат по проведенню загального вуличного газопроводу. 29.12.2008 року, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1 сплатила 520грн. за будівництво газопроводу та 50грн. індексації.
Тобто позивачкою сплачені ТГО «Хуторок» витрати по проведенню вуличного газопроводу з урахуванням інфляції в сумі 2570грн.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка вважає, що керівництвом ТГО «Хуторок», а саме головою об’єднання ОСОБА_4 та секретарем –казначеєм ОСОБА_5, безпідставно завищена вартість будівництва вуличного газопроводу В обґрунтування своїх вимог зазначала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без узгодження з членами товариства, незважаючи на наявність кошторису від 11.07.2008 року на суму 150406грн., договору з ТОВ «Газпром» на суму 96524грн., рішення Бериславської міськради від 27.11.2008 року, безпідставно замовили інший кошторис на загальну суму 211315грн., та підписали акт виконаних робіт на зазначену суму. А тому просила стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 1267.48грн. - різницю в сумі між сплаченими нею грошима та витраченими кожним членом кооперативу на будівництво вуличного розподільчого газопроводу виходячи з кошторису від 11.07.2008 року.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи діяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відмовляючи в задоволені позову в цій частині суд першої інстанції правильно виходив, що позивачкою не доведені, відповідного до вимог ст. 60 ЦПК України, ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, оскільки будь-яких доказів на підтвердження того, що їй була заподіяна матеріальна шкода головою та секретарем-казначеєм об’єднання, а також що будівництво вуличного газопроводу здійснено за меншу суму ніж визначену остаточним кошторисом ( 211315грн.) позивачкою суду не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, попереднім кошторисом, на який посилається позивачка, не враховані оплата роботи підрядної організації та робіт виконаних членами об’єднання, а витрати понесені ТГО «Хуторок» в сумі 211315грн. підтверджуються актами виконаних робіт та платіжними документами.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованістю позовних вимог в частині зобов’язання голови ТГО «Хуторок» ОСОБА_4 та секретаря - казначея ОСОБА_5 виконати покладений на них Статутом об’єднання обов’язок стосовно передачі на баланс Бериславської філії ВАТ «Херсонгаз» виличного газопроводу.
Так, відповідно до п. 2.4 Статуту після завершення будівництва газопроводу об’єднання передає його на баланс Бериславської філії ВАТ «Херсонгаз» для організації подальшої експлуатації та технічного обслуговування без передачі права власності.
Проте Бериславська філія ВАТ «Херсонгаз» є структурним підрозділом ВАТ «Херсонгаз», та не є юридичною особою, а тому не може бути балансоутримувачем газопроводів. Головою ТГО «Хуторок» ОСОБА_4 вирішується питання про передачу на баланс ВАТ «Херсонгаз» газопроводу у встановленому законом порядку. До обов’язків секретаря-казначея об’єднання ОСОБА_5 , відповідно до Статуту, передача газопроводу на баланс ВАТ «Херсонгаз» не входила.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд виходив з того, що позивачкою не надано доказів на обґрунтування своїх вимог, які б свідчили про фізичні, душевні, психічні страждання, яких зазнала позивачка внаслідок дій відповідачів.
За загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування передбачене безпосередньо нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами Цивільного Кодексу, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законом.
Враховуючи недоведеність позивачкою вчинення винних дій відповідачами, внаслідок яких вона зазнала моральних страждань суд першої інстанції підставно відмовив у задоволені позові і в цій частині.
Таким чином, встановивши факти та зумовлені ним правовідносини, суд правильно застосував правові норми та ухвалив в цій частині правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знайшла.
Керуючись ст.ст.303,307,308,311,314 ЦПК України колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2010 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Бериславської філії Відкритого акціонерного товариства «Херсонгаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: