Справа №22ц-2873/10                         Головуючий в  1  інстанції:

                                Дорошинська В.Е.

Категорія  № 27

                                                                                    Доповідач:                                                 Приходько  Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року   листопада  місяця  04 дня колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Херсонської області  в  складі:

        головуючого             Кузнєцовій   О.А.

        суддів                       Приходько   Л.А.

                        Цукановій І.В.

        при  секретарі                 Ляшенко  О.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Херсоні  цивільну  справу  за  апеляційною  скаргою ОСОБА_3,  яка діє  на  підставі  довіреності  в  інтересах  ОСОБА_4  на рішення  Дніпровського   районного   суду   міста  Херсона   від   08  квітня    2010 року в  справі

за позовом

ОСОБА_4   до   ОСОБА_5   про стягнення  боргу,

ВСТАНОВИЛА:

 Рішенням   Дніпровського районного  суду   м.  Херсона від   08  квітня   2010 року у  задоволені   позову ОСОБА_4   до   ОСОБА_5   про стягнення  боргу  відмовлено.

В   апеляційній   скарзі   ОСОБА_3,   діючи  в  інтересах   ОСОБА_4, посилаючись на  порушення  судом  норм  матеріального та  процесуального  права,  просить    скасувати    рішення   суду,  та   ухвалити  нове рішення,  яким  задовольнити  позовні  вимоги.

В  судовому  засіданні   ОСОБА_4  та   його  представник   ОСОБА_6,    апеляційну   скаргу  підтримали  за обставинами  викладеними  у  скарзі,  просили  скасувати    рішення   суду,  та   ухвалити  нове рішення,  яким  задовольнити  позовні  вимоги.

Заперечуючи  проти   апеляційної  скарги   ОСОБА_5  зазначив, що рішення  суду, на  його думку  є    законним  та  обґрунтованим,  просив  апеляційну   скаргу  відхилити, рішення  суду  залишити  без змін.

Заслухавши  доповідача,  перевіривши законність  та обґрунтованість   рішення  суду,  колегія  суддів  дійшла  висновку, що апеляційна  скарга задоволенню не підлягає  виходячи  з  наступного.

 За  договором позики,  відповідно до  ст. 1046  ЦК  України,   одна   сторона  (позикодавець)   передає  у  власність   другій   стороні  (позичальникові)  грошові    кошти    або  інші   речі,  визначені   родовими   ознаками,  а    позичальник    зобов’язується    повернути     позикодавцеві   таку ж   суму грошових    коштів  (суму   позики)   або   таку ж  кількість   речей   того ж    роду  та   такої ж   якості.

Статтею  1047  ЦК України   визначено, що договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.  

Наслідки  недодержання  вимоги   щодо  письмової   форми    правочину    визначені  ст.  218 ЦК України.

Так,  відповідно до   частини  1  цієї  статті, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Звертаючись    до  суду  з  позовом  про  стягнення   боргу  за  договором  позики ОСОБА_4   посилався   на  наявність    між ним та відповідачем    усного договору     позики,  за   умовами  якого   він,  в   березні   2009 року,  надав  у  борг ОСОБА_5   17500грн.,  а  останній  зобов’язався  їх    повернути  до  кінця   липня  2009 року.

Проте, на підтвердження   своїх доводів  щодо укладання між  сторонами договору    позики,  а  також  передачі  відповідачу  у  борг  грошової  суми,  на  виконання  вимог  ст.  60  ЦПК  України, позивачем не  надано належних  та  допустимих  доказів, а  відповідач  категорично  заперечує   факт укладення   договору  позики.

Суд   першої   інстанції  дав  належну  оцінку, та  не прийняв   в  якості доказу,    аудіо запис  наданий    позивачем,  оскільки  аудіо запис  не   містить будь-яких відомостей  щодо  осіб,   між   яким    відбулася    розмова, а   відповідач   заперечує  факт  такої   розмови.

Постанова   про  відмову     в  порушенні   кримінальної   справи, також  не  є  належним  доказом  у   справі,  крім  того   в  ній  зазначено, що    ОСОБА_5    пояснював, що  ніяких   грошей   від  ОСОБА_4   він не  отримував.

За  таких обставин  суд   першої  інстанції дійшов  підставного  висновку щодо необґрунтованості  заявлених  позовних  вимог.

Ухвалюючи  рішення суд  з достатньою  повнотою  з’ясував  дійсні  обставини  справи,   дослідив  надані    докази,  яким   дав  належну  оцінку   та  постановив  законне  та  обґрунтоване    рішення .

Доводи  апеляційної  скарги  висновків   суду  не  спростовують,  тому  колегія  суддів  дійшла  висновку, що  апеляційну  скаргу  слід  відхилити,  а  рішення  залишити  без  змін.

Керуючись  ст.ст.303, 307, 308 ЦПК  України,  колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну   скаргу ОСОБА_3,  яка діє  на  підставі  довіреності  в  інтересах  ОСОБА_4,  відхилити.

Рішення  Дніпровського районного  суду   міста  Херсона   від 08  квітня  2010 року   залишити  без змін.

Ухвала набирає  законної  сили  з  моменту  її  проголошення, та  може бути  оскаржена  шляхом  подачі  касаційної  скарги  протягом  двадцяти  днів з  дня  набрання  законної  сили  до  суду   касаційної  інстанції.

Головуючий:

Судді: