Судове рішення #12348353

Справа №22ц-6737/10                         Головуючий в  1  інстанції:

                                Решетов В.В.

Категорія  № 19

                                                                                    Доповідач:                                                 Приходько  Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року   листопада  місяця  18 дня колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Херсонської області  в  складі:

        головуючого             Кузнєцовій  О.А.

        суддів                       Приходько   Л.А.

                        Полікарпової О.М.

        при  секретарі                 Ляшенко  О.В.

        за  участю  прокурора     Павленко  І.В.    

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Херсоні  цивільну  справу  за  апеляційною   скаргою  ОСОБА_3  на  рішення  Дніпровського районного  суду   міста  Херсона    від  21  травня 2010 року в  справі

за позовом

регіонального  відділення  Фонду   державного  майна  України   по  Херсонській  області  до  ОСОБА_4,   ОСОБА_2,   ОСОБА_3, третя особа    приватний  нотаріус   Херсонського    міського   нотаріального   округу   Воєводіна Наталя Миколаївна   про  визнання    договору    купівлі-продажу  нерухомого   майна  недійсним   та   витребування    майна  з  чужого   незаконного  володіння,

ВСТАНОВИЛА:

    29   січня  2009   року  регіональне   відділення  Фонду державного  майна   України  по  Херсонській  області   звернулася  в   суд  з  позовом  до ОСОБА_4,   ОСОБА_2,   ОСОБА_3, третя особа    приватний  нотаріус   Херсонського    міського   нотаріального   округу   Воєводіна Наталя Миколаївна   про  визнання    договору    купівлі-продажу  нерухомого   майна  недійсним   та   витребування    майна  з  чужого   незаконного  володіння.  Просив   визнати  недійсними  договори    купівлі  продажу   нежитлового  приміщення -  підвалу,  розташованого за    адресою  м.  Херсон,  пр.  Текстильників, 5   від   16  січня  2008 року,  укладений  між   ОСОБА_4 та   ОСОБА_2  та   від   22  січня  208 року,  укладений  між    ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, застосувати  правові  наслідки  недійсності   правочину,  передбачені   ст. 216  ЦК  України  та  зобов’язати  ОСОБА_3   повернути  державі   спірне     приміщення  та    виселити   останнього   з  цього  приміщення.

Під  час  розгляду справи позивач  неодноразово  змінював  позовні   вимоги,  остаточно  просив    визнати  недійсним   договір   купівлі-продажу  нежитлового  приміщення -  підвалу   площею   342.8мІ,  позначеного   в  плані  поверхів   будівлі     літ. «А», розташованого  за   адресою  проспект  Текстильників, 5,  м. Херсон,  укладений  між   ОСОБА_4 та   ОСОБА_2 16.01.2008 року, та  витребувати  у  ОСОБА_3, з  підстав  передбачених  ст.   388ЦК  України,  на користь  держави  в  особі  регіонального    відділення   Фонду   державного  майна   України   по  Херсонській  області   вказане  вище  нежиле  приміщення.

В обґрунтування   своїх  вимог   позивач  зазначав, що  спірне  нежиле  приміщення - підвал   розташоване  в  гуртожитку №4  за  адресою м. Херсон,  пр.Текстильників,5 є об’єктом права  державної  власності,  яке  не   увійшло   до  статутного     фонду  ВАТ  ХБК,  але  залишилося  на  його   балансі.  Органом   уповноваженим   управляти   вказаним  державним   майном, є     регіональне  відділення   ФДМУ   по  Херсонській  області, яке  не  приймало  будь-якого рішення  щодо  відчуження спірного  нежилого  приміщення.  Договір  купівлі-продажу   підвалу від   10.08.2006  року   укладений  між  ПП «Нікир»  та ОСОБА_1,  у  зв’язку з  не дотриманістю  нотаріальної   форми   договору  та  його  державної  реєстрації є  нікчемним,  а  тому  не  породжує для  сторін   будь-яких  прав  та  обов’язків,  а  тому   наступні договори   купівлі-продажу    спірного нерухомого майна,  укладені   16.01.208 року  між   ОСОБА_4   та   ОСОБА_2, та  22.01.2008  року   між  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  є недійсними  відповідно до  вимог  ч.1 ст. 215 ЦК  України. Посилаючись на те, що  нерухоме  майно  вибуло  з    володіння  власника, держави,  поза  його   волею, оскільки  будь-які   рішення  щодо   передачі     майна  ПП  «Нікір» уповноваженим органом у  встановленому законом  порядку  не  приймалися,   позивач  просив  витребувати  у  ОСОБА_3, з  підстав  передбачених  ст.   388ЦК  України,  на користь  держави  в  особі  регіонального    відділення   Фонду   державного  майна   України   по  Херсонській  області   нежитлове  приміщення -  підвал, розташоване  в  гуртожитку №4  за  адресою м. Херсон,  пр.Текстильників,5.

Рішенням  Дніпровського  районного суду  м. Херсона  від  21 травня  2010 року   позов  задоволений.  Визнано  недійсним  договір   купівлі-продажу  №21   приміщення    підвалу,  площею 342.8мІ   позначеного    в плані     поверхів   будівлі  літерою «А»,  розташованого за   адресою    проспект  Текстильників,  5  у  м. Херсоні,  укладений   16.01.2008 року   між   ОСОБА_4  та  ОСОБА_2  та    витребував  з   володіння   ОСОБА_3    вказане    вище  нежиле приміщення  на  користь  держави   в особі   регіонального  відділення   ФДМУ   по  Херсонській  області,  зобов’язавши  ОСОБА_3 повернути державі   в   особі    регіонального    відділення  ФДМУ  по  Херсонській  області   зазначене  майно.

В  апеляційній   скарзі   ОСОБА_3,  посилаючись на  порушення  норм   матеріального та  процесуального  права  просив   рішення   скасувати  та  ухвалити  нове  рішення   про  відмову   у  задоволені позову.

В   судовому  засіданні    ОСОБА_3   апеляційну   скаргу підтримав    за  обставинами  викладеними  у  скарзі.

Заперечуючи  проти апеляційної   скарги    представник   регіонального  відділення   ВДМУ    по  Херсонській  області  Гладкова Н.В. та  прокурор   Павленко  І.В.  зазначили, що рішення суду,  на їх думку, є  законним  та  обґрунтованим. Просили   апеляційну   скаргу  відхилити, рішення   суду  залишити без  змін.

Заслухавши  доповідача,   перевіривши  законність  та  обґрунтованість  рішення  суду  в   межах  визначених  ст.  303  ЦПК  України,  колегія  суддів  дійшла  висновку, що  апеляційна   скарга підлягає   частковому  задоволенню  з  наступних  підстав.

Судом   правильно  встановлено, що гуртожиток №   4,  розташований  у  місті  Херсоні  по  проспекту  Текстильників,  5  є  об’єктом    права  державної   власності,  який  не  увійшов   до  статутного    фонду  ВАТ  ХБК   у  процесі  приватизації, але  перебуває на  його  балансі.

Відповідно до  Положення   про  управління  державним   майном,  яке  не   увійшло   в   процесі  приватизації   до  статутних   фондів  господарських   товариств,  але  перебуває  на  їх   балансі,  затвердженим  наказом  Фонду  державного   майна  України 19 травня  1999 року №908,   визначено, що органом,  уповноваженим   управляти   вказаним  державним  майном  є   відповідний  орган   приватизації. У даному   випадку   це  регіональне відділення  ФДМУ по  Херсонській області.

Доводи  апелянта  що   спірне  майно  передано у   комунальну  власність  не  знайшли   підтвердження   підчас  розгляду   справи. Рішенням    Херсонської  міської ради   від    10.10.2008 року  № 993, на   яке  посилається  апелянт на  підтвердження   своїх  доводів,   лише  надано  згоду  на підготовку  документів  щодо  прийняття   до  комунальної власності    міської  територіальної  громади  17  гуртожитків, що  перебувають на  балансі  ВАТ  ХБК,  в  тому  числі   гуртожитку  №4  по пр.  Текстильників, 5  у  м. Херсоні. Крім  того,   вказане  рішення  визнано  недійсним  постановою  Дніпровського районного  суду м. Херсона  від  10.12.2008 року.

 Також  судом  першої  інстанції  правильно  встановлено, що    спірне   приміщення   не  передавалося  ні  ВАТ  ХБК, ні органом,  уповноваженим  управляти   вказаним   майном  на  баланс  ПП  «Нікир».  Загальні  збори  засновників   ВАТ ХБК  09.03.2006 року, на   якому  нібито     приймалося  рішення   про  передачу  на  баланс    спірного нежилого  приміщення  ПП «Нікир»,  як  вбачається  з листа   ВАТ  ХБК   від  27.05.2008 року  №5/05/468,   не  проводилося. У  зв’язку    із  чим  за  результатами  перевірки ,  проведеної   Дніпровським  ВМ  УМВС України  в  Херсонській  області   порушена  кримінальна   справа   за  ознаками   складу  злочину,  передбаченого    ч.3ст.190 КК  України.

Будь-яких  доказів  на  підтвердження  своїх  доводів  про те, що    спірне   майно   вибуло   з   володіння   ВАТ  ХБК, тобто  особи   якій  власник   передав   майно  у   володіння,  з  його  волі,   апелянтом   суду, на  виконання  вимог  ст. 60  ЦПК  України, не  надано,  а  судом  такі  обставини  не встановлені.

Отже,   суд  правильно  дійшов   висновку, що   спірне  майно  вибуло  з   володіння   власника поза  його   волею.

Відповідно до  ч.3  ст.  640  ЦК  України договір,   який  підлягає  нотаріальному  посвідченню  або державній реєстрації,  є укладеним з  моменту  його  нотаріального посвідчення або  державної  реєстрації,  а  в  разі необхідності і нотаріального посвідчення,  і державної  реєстрації  -  з  моменту державної реєстрації.

Договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки,   єдиного майнового  комплексу,  житлового  будинку  (квартири)  або  іншого нерухомого  майна, згідно з  ч.1  ст.  657  ЦК  України,  укладається  у  письмовій  формі   і   підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

    Встановивши, що  договір  купівлі-продажу спірного нежилого  приміщення   укладений   10  серпня  2007 року  між  ПП «Нікир»   та   ОСОБА_4 ,  всупереч  вимог  ст.  657 ЦК  України, нотаріально  не  посвідчений,  державна  реєстрація   його  не  здійснена,  суд  першої інстанції дійшов  правильного  висновку, що   вказаний   договір не  є  укладеним,   а  отже  не   породжує для  сторін  договору  будь-яких  прав   та  обов’язків   стосовно   спірного майна,  в  тому    числі   і  права  на  відчуження майна.

    Наявність  судового  рішення щодо    визнання дійсним  договору  купівлі-продажу,  яке  було  в наступному   скасовано,  правового значення  не  має, оскільки   дійсним , з підстав   ч.2ст.  220  ЦК  України    можна  визнати  лише  договір    у  разі,  якщо  сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. Проте  вказана   норма  не   може бути  застосована  щодо  правочинів,   які  підлягають   не  тільки  нотаріальному   посвідченню,  але  і  державній  реєстрації, оскільки    момент  вчинення   такого  правочину    відповідно до  ст. 640  ЦК  України   пов’язується з державною  реєстрацією, тому  вони  не є   укладеними   і  не   створюють    прав  та  обов’язків  сторін.

    16  січня  2008 року    між    ОСОБА_4   та  ОСОБА_2  укладений  договір  купівлі-продажу  спірного  нерухомого  майна, нотаріально    посвідчений   приватним   нотаріусом  Херсонського  міського  нотаріального округу   Воєводіною Н.М., який  був  зареєстрований    в  Державному  реєстрі   правочинів   в   той же день, реєстраційний  № 2634805.

22  січня  2008 року   між   ОСОБА_5 та   ОСОБА_3 укладений  договір  купівлі-продажу  спірного  нерухомого  майна, нотаріально    посвідчений   приватним   нотаріусом  Херсонського  міського  нотаріального округу   Воєводіною Н.М., який  був  зареєстрований    в  Державному  реєстрі   правочинів   в   той же день, реєстраційний  № 2643580.

    За  таких обставин  суд  першої інстанції дійшов  правильного  висновку, що   ОСОБА_3 є   добросовісним  набувачем    спірного нерухомого  майна, оскільки  не  знав  та  не  міг  знати   про те, що   майно,  придбане  ним  за   відплатним договором   в  особи,  яка  не  мала  права   його  відчужувати.

Оскільки,  спірне нерухоме майно,  яке  перебувало на   балансі  ВАТ ХБК    вибуло   з  володіння     власника та  особі,  якій    воно було  передано  у  володіння,    не  з їхньої волі  іншим  шляхом,  суд першої інстанції,  відповідно до  вимог     п.3ч.1ст. 388 ЦК  України, згідно   якої  якщо  майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати,  про що набувач не знав і  не  міг знати  (добросовісний  набувач),  власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи,  якій  він  передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом,  суд  першої  інстанції  правильно  застосував  положення    даної   норми  права, та   витребував   у   ОСОБА_3  на  користь  власника   спірне  нерухоме   майно.

Разом  з  тим  задовольняючи  позовні вимоги, щодо  визнання  недійсним   договору   купівлі-продажу   укладеного  16.01.2008   року між   ОСОБА_4 та  ОСОБА_2   суд  першої інстанції не  звернув   уваги на те, що   майно   вибуло  з  володіння власника  поза  його  волею ще до    укладення     вказаного договору, з  інших  підстав,   а  тому  позов   власника   про  визнання   недійсними  наступних правочинів  щодо  відчуження   цього  майна,  які  були   вчинені   після незаконного  вибуття   майна з  власності  не    підлягають  задоволенню.

За  таких обставин  колегія  суддів   прийшла до   висновку, що рішення   суду   в  частині визнання недійсним  договору   купівлі-продажу  приміщення    підвалу,  площею 342.8мІ   позначеного    в плані     поверхів   будівлі  літерою «А»,  розташованого за   адресою    проспект  Текстильників,  5  у  м. Херсоні,  укладеного   16.01.2008 року   між   ОСОБА_4  та  ОСОБА_2,  слід   скасувати, та   ухвалити  в  цій   частині   нове  рішення,   яким  відмовити    у задоволені позовних  вимог.  

В  іншій   частині  суд  з достатньою  повнотою  з’ясував  дійсні  обставини  справи,   перевірив  доводи  і   заперечення  сторін,  дослідив  надані  сторонами  докази,  яким   дав  належну  оцінку   та  постановив  законне   і  обґрунтоване  рішення  з  додержанням  норм   матеріального та процесуального  права,  а  тому   колегія  суддів  вважає, що  рішення   в  іншій   частині   слід  залишити  без  змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308,309,314 ЦПК України, ст.ст. 220,388, 640, 657  ЦК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

          Апеляційну   скаргу ОСОБА_3  задовольнити   частково.

          Рішення Дніпровського   районного суду міста   Херсона  від 21  травня 2010 року  в   частині   визнання недійсним договору  купівлі –продажу   приміщення  - підвалу,  площею 342.8мІ   позначеного    в плані     поверхів   будівлі  літерою «А»,  розташованого за   адресою    проспект  Текстильників,  5  у  м. Херсоні,  укладеного   16.01.2008 року   між   ОСОБА_4  та  ОСОБА_2 скасувати  та   ухвалити  в  цій   частині  нове  рішення.  

    У  задоволені   позовних  вимог регіонального  відділення  Фонду   державного  майна  України   по  Херсонській  області    про    визнання   недійсним договору  купівлі –продажу   приміщення  - підвалу,  площею 342.8мІ   позначеного    в плані     поверхів   будівлі  літерою «А»,  розташованого за   адресою    проспект  Текстильників,  5  у  м. Херсоні,  укладеного   16.01.2008 року   між   ОСОБА_4  та  ОСОБА_2 відмовити.

    В  іншій   частині  рішення   залишити  без змін.

Рішення  набирає  законної  сили з  моменту проголошення, та  може  бути  оскаржене  шляхом  подачі   касаційної   скарги  протягом  двадцяти  днів  з  дня  набрання  законної  сили  безпосередньо до  суду   касаційної  інстанції.

 

Головуючий:

Судді:                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація