Справа №22ц-6758/10 Головуючий в 1 інстанції:
Захарчук В.В.
Категорія 46 Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцовій О.А.
суддів Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 25 серпня 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 25 серпня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений. Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_4, який мешкає у АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходів але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12.03.2010 року та до їх повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, згідно ч.ч.1,2 ст. 161 СК України, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.10.2000 року по 17.02.2010 року, та є батьками неповнолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
З жовтня 2009 року діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з батьком, ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, у квартирі що належить батькам позивача, в якій, відповідно до акту обстеження матеріально-житлових умов від 06.04.2010 року, створені всі умови для проживання неповнолітніх дітей(квартира трикімнатна, умебльована, наявні побутова техніка, необхідні побутові речі, санітарний вузол, діти мають окрему кімнату, ліжка, іграшки, необхідне приладдя для розвитку дітей). ОСОБА_4, батько дітей, має самостійний доход та власне житло, йому на праві власності належить домоволодіння , розташоване за адресою АДРЕСА_2.
З пояснень представника служби у справах дітей Бериславської райдержадміністрації вбачається, що діти, при усному опитувані, виражали бажання проживати разом з батьком.
Згідно даних служби у справах дітей Цюрупинської райдержадміністрації та акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3, матері дітей, умови її проживання є задовільні, проте громадянка не має самостійного доходу, існує на пенсію матері та брата, не має власного житла, будинок де вона мешкає належить ОСОБА_2
Встановивши, що позивач створив всі необхідні умови для проживання та розвитку малолітніх дітей, піклується про їх здоров’я, фізичний, духовній та моральний розвиток, забезпечує здобуття ними освіти, в той час коли відповідачка не маючи самостійного доходу та власного житла не може створити для дітей належних умов для виховання та розвитку, а також враховуючи бажання дітей проживати разом з батьком, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про визначення місця проживання дітей з батьком.
Посилання апелянта на те, що позивач в осені 2009 року силоміць, без її дозволу забрав дітей від неї, не мають правового значення, та не знайшли підтвердження під час розгляду справи. За весь час перебування дітей у батька, відповідачка не намагалася повернути дітей.
Будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів щодо наявності самостійного доходу та можливості створення нею належних умов для проживання, виховання і розвитку дітей, апелянтом, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, не надано.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Кошти на утримання дитини (аліменти), згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів визначається відповідно до 182 СК України.
Визначивши місце проживання дітей з батьком, та встановивши, що відповідачка не надає регулярної та достатньої матеріальної допомоги на їх утримання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання дітей. Розмір аліментів визначений судом відповідно до вимог ст. 182 СК України.
Ухвалюючи рішення суд з достатньою повнотою з’ясував дійсні обставини справи, дослідив надані докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення .
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 25 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: