Справа №22ц-7297/10                         Головуючий в  1  інстанції:

                                Червоненко Д.В.

Категорія  № 50

                                                                                    Доповідач:                                                 Приходько  Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року   жовтня  місяця  28 дня колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Херсонської області  в  складі:

        головуючого             Кузнєцовій   О.А.

        суддів                       Приходько   Л.А.

                        Бездрабко В.О.

        при  секретарі                 Ляшенко  О.В.

        за  участю прокурора     Пуляєва І.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Херсоні  цивільну  справу  за  апеляційною  скаргою ОСОБА_3  на рішення  Новокаховського    міського   суду   Херсонської   області  від     09   вересня   2010 року в  справі

за позовом

ОСОБА_3  до   ОСОБА_4, третя  особа -    служба   у  справах   дітей    виконкому   Новокаховської   міської   ради   Херсонської   області   про  позбавлення  батьківських  прав

ВСТАНОВИЛА:

 Рішенням   Новокаховського  міського  суду   Херсонської області    від   09   вересня  2010 року   відмовлено  у  задоволені позову ОСОБА_3  до   ОСОБА_4   про  позбавлення  батьківських  прав

В   апеляційній   скарзі    ОСОБА_3, посилаючись на  порушення  судом  норм  матеріального та  процесуального  права,  просить    скасувати    рішення   суду,  та   ухвалити  нове рішення.

Заперечуючи  проти   апеляційної  скарги   ОСОБА_4 та  прокурор  Пуляєв  І.В. зазначили, що рішення  суду, на  їх думку  є    законним  та  обґрунтованим,  просили  апеляційну   скаргу  відхилити, рішення  суду  залишити  без змін.

Заслухавши  доповідача,  перевіривши законність  та обґрунтованість   рішення  суду,  колегія  суддів  дійшла  висновку, що апеляційна  скарга задоволенню не підлягає  виходячи  з  наступного.

Підставою  позбавлення   батьківських  прав,    відповідно   п.2 ч.1  ст.  164  ЦПК  України,  є  ухилення   батьків   від  виконання   своїх  обов’язків    по  вихованню  дитини.

Як  роз’яснив   Пленум  Верховного  Суду  України  у  п.16    постанови   від     30.03.2007 року №3,    ухилення    батьків   від  виконання    своїх обов’язків    має  місце,  коли  вони   не  піклуються   про  фізичний    і   духовний  розвиток  дитини, її навчання,  підготовку  до  самостійного  життя, зокрема:   не  забезпечують належного  харчування,     медичного догляду,   лікування  дитини, що  негативно     впливає на  її  фізичний  розвиток    як   складову  виховання;   не   спілкуються   з дитиною  в  обсязі, необхідному  для  її   нормального    самоусвідомлення;    не  надають  дитині  доступу до    культурних та  інших  духовних   цінностей;    не   сприяють  засвоєнню   нею    загальновизнаних  норм   моралі; не  виявляють  інтересу    до  її  внутрішнього  світу;  не  створюють   умов  для  отримання  нею  освіти.  Зазначені    фактори,   як   кожен окремо,  так  і  в  сукупності,    можна  розцінювати    як   ухилення  від   виховання  дитини   лише  за  умови  винної  поведінки   батьків,  свідомого   нехтування   ними   своїх  обов’язків.

Судом   встановлено,  що      неповнолітня    ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживає разом  з    бабою,  ОСОБА_3 та   дідом  ОСОБА_1   у  АДРЕСА_1.  

Мати  дівчинки, ОСОБА_2, померла   ІНФОРМАЦІЯ_2.

Батько,  ОСОБА_4,   постійно  проживає та  працює  у  м.  Дніпропетровську,  періодично   відвідує дитину,  надає  кошти    на  її  утримання   та    лікування.

Зі  змісту   позовної  заяви,  та  пояснень позивачки    даних  під   час розгляду  справи,    вбачається,   що  вона   просить  позбавити    відповідача  батьківських  прав   відносно  неповнолітньої     ОСОБА_5   з тих  підстав, що    вихованням  дитини, після   смерті   її   матері,   займаються вона  зі  своїм   чоловіком,  а  батько     бачиться  з донькою  рідко,  вихованням  практично не  займається,   матеріальну  допомогу  надає    у  недостатньому  обсязі.

З пояснень    відповідача   вбачається, що  він   категорично заперечує факт  ухилення  ним  від   виконання     батьківських обов’язків щодо  виховання    своєї  доньки.   Пояснив, що  проживає  в  Дніпропетровську  один,   має    власне  житло   та постійний  заробіток, донька проживає  з  бабою   та  дідом, бажає  займатися    її  вихованням,   проте   внаслідок    малолітнього  віку  дитини та   своєї  зайнятості  на  роботі, особисто, в   даний   час,  не  може    забезпечити  їй  належний догляд.   Має  намір  забрати  дитину  до   себе,  коли  вона   трохи  підросте. Періодично   навідує  дитину,  проте    у  зв’язку   з  ускладненням    стосунків   між  ним  та   позивачем,  приїздить рідше.

За  таких  обставин   суд  першої  інстанції дійшов  правильного  висновку щодо  відсутності  підстав  для   позбавлення   відповідача  батьківських  прав, оскільки   під  час розгляду   справи не   встановлено, що   ОСОБА_4   свідомо  нехтує     своїми  обов’язками щодо  виховання  дочки.

Ухвалюючи  рішення суд  з достатньою  повнотою  з’ясував  дійсні  обставини  справи,   дослідив  надані    докази,  яким   дав  належну  оцінку   та  постановив  законне  та  обґрунтоване    рішення .

Доводи  апеляційної  скарги  висновків   суду  не  спростовують,  тому  колегія  суддів  дійшла  висновку, що  апеляційну  скаргу  слід  відхилити,  а  рішення  залишити  без  змін.

Керуючись  ст.ст.303, 307, 308 ЦПК  України,  колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну   скаргу ОСОБА_3    відхилити.

Рішення  Новокаховського  міського   суду  Херсонської області  від   09  вересня 2010 року  залишити  без змін.

Ухвала набирає  законної  сили  з  моменту  її  проголошення, та  може бути  оскаржена  шляхом  подачі  касаційної  скарги  протягом  двадцяти  днів з  дня  набрання  законної  сили  до  суду   касаційної  інстанції.

Головуючий:

Судді: