Справа №22ц-7317/10 Головуючий в 1 інстанції:
Склярська І.В.
Категорія № 64
Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцовій О.А.
суддів Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Пащекун К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду міста Херсона від 07 вересня 2010 року в справі
за заявою
ОСОБА_3, зацікавлена особа служба у справах дітей Суворовської районної ради м. Херсон, про визнання особи безвісно відсутньою,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 07 вересня 2010 року заява ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою визнана неподаною та повернута заявниці.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, за обставинами викладеними у скарзі.
Представник служби у справах дітей Суворовської районної ради м. Херсона Дюкар Л.Ф., апеляційну скаргу визнала, просила ухвалу скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши додержання судом вимог закону в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву з підстав передбачених ст. 121 ч.2 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що заявником не в повному обсязі усунуті недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_1 зазначивши, що останній, є чоловіком її доньки ОСОБА_4, та батьком її онука, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2004 року ОСОБА_1 покинув своє місце проживання, з дружиною та сином стосунків не підтримував, відомості про його місце перебування невідомі. 10.06.2010 року її дочка, мати неповнолітнього ОСОБА_2, померла, онук залишився на її утриманні. Просила визнати ОСОБА_1 безвісно відсутнім з метою оформлення опіки над онуком.
27 серпня 2010 року Суворовським районним судом м. Херсона заява залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 119, 247 ЦПК України, а саме не зазначені обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи; не викладені обставини коли саме пропав ОСОБА_1, при яких обставинах, які заходи здійснювалися для його розшуку та інше; не зазначені докази проживання особи, яку просить заявниця визнати безвісно відсутнім за вказаною у заяві адресою; не зазначено його місце реєстрації (прописки); не зазначені докази його розшуку протягом року; не зазначено право заявниці на звернення до суду, тобто чи є вона опікуном дитини.
Вимоги до змісту заяви про визнання особи безвісно відсутньою визначені ст. 247 ЦПК України, відповідно до якої у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою та обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.
А отже, висновок суду щодо невідповідності заяви вимогам ст. 247 ЦПК України, з підстав не зазначення в заяві обставин «коли саме пропав ОСОБА_1, при яких обставинах, які заходи здійснювалися для його розшуку та інше; не зазначення доказів проживання особи, яку просить заявниця визнати безвісно відсутнім за вказаною у заяві адресою; не зазначення його місця реєстрації (прописки); не зазначення доказів його розшуку протягом року; не зазначення права заявниці на звернення до суду, тобто чи є вона опікуном дитини», не є підставами, визначеними законом для залишення заяви без розгляду.
Крім того, ст. 248 ЦПК України, саме на суд покладений обов’язок, до початку розгляду справи встановити осіб(родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також зробити запити до відповідних організацій за останнім відомим місцем проживання відсутнього (ЖЕО, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідомо.
На виконання ухвали, 02.09.2010 року ОСОБА_3 надала виправлену заяву зазначивши для якої мети необхідно їй визнати фізичну особу безвісно відсутньою та обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, із зазначенням свідків, які підтверджують наведені нею обставини, а також, довідку квартального комітету та копію свідоцтва про народження.
За таких обставин суд першої інстанції помилково визнав заяву неподаною та повернув заявниці.
Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу слід скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307,312 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду міста Херсона від 07 вересня 2010 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: