КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
17 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Самчука П.П. (головуючий)
Ніколової Б.Ю., Пастощука М.М.
при секретарі Пещанюк Л.Ю.
з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дунаєвецького районного суду від 1 червня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю і про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Дунаєвецького районного суду від 1 червня 2010 року та постановити нове рішення, яким її позов задоволити.
Вказаним рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю і про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя відмовлено.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається про порушення норм процесуального права, не застосування ст. 74, глави 8 СК України. В судовому засіданні було встановлено, що позивачка дійсно за свої грошові кошти придбала автомобіль марки „Рено Мастер” і вказані обставини підтверджуються квитанціями, а за спільні кошти з ОСОБА_5 придбали автомобіль „Део Нексія”. Також встановлено, що позивачка з ОСОБА_5 проживали однією сім’єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Таким чином, відповідно до ст. 57 СК України, автомобіль „Рено Мастер” є особистою власністю ОСОБА_4, автомобіль „Део Нексія” є спільною сумісною власністю сторін по справі. Те що позивачка мала великі прибутки підтверджується довідками ДПІ у Дунаєвецькому районі. Спірні автомобілі, які купувалися у зв’язку із підприємницькою діяльністю позивача, були оформлені на ОСОБА_5 так як ОСОБА_4 проживала з ним однією сім’єю.
В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_4 та її представник апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.
Відповідач ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнав у її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 16 серпня 2006 року ОСОБА_4, яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_8, продала, а ОСОБА_5 придбав транспортний засіб марки „Рено Мастер”, 2000 року випуску за одну тисячу грн. Вказаний транспортний засіб 16.08.2006 р. був зареєстрований за ОСОБА_5
23 грудня 2007 року ОСОБА_5 на аукціоні товарної біржі в м. Київ придбав автомобіль „Део Нексія”, державний номер НОМЕР_1, який 21 березня 2008 року зареєстрував на себе.
2 липня 2008 року ОСОБА_5 оформив довіреність на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на розпорядження автомобілем марки «Рено Мастер», а в січні 2010 року скасував зазначену довіреність.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_4 не довела, як того вимагають ст.ст. 10, 60 ЦПК України, що спірний автомобіль „Рено Мастер” був придбаний за її особисті кошти та є її особистою власністю, а автомобіль „Део Нексіа” придбаний за спільні кошти сторін по справі, які проживали однією сім’єю, а тому є спільною сумісною власністю.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і є безпідставними.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 16.08.2006 р. та 23.12.2007 р., власником автомобілів „Рено Мастер” та „Део Нексія” є ОСОБА_5
Під час розгляду справи ОСОБА_4 не надала доказів того, що вона з ОСОБА_5 підтримували відносини, які притаманні сім’ї, що сторони мали спільний бюджет, а тому набутий відповідачем автомобіль „Део Нексія” є їх спільною сумісною власністю. Відповідач ОСОБА_5 не заперечував, що з ОСОБА_4 спільно займався питаннями підприємницької діяльності, а також мав окремі відносини особистого характеру, проте наявність факту сімейних відносин з позивачкою не визнає.
Посилання на наявність у позивачки власних коштів для придбання автомобіля „Рено Мастер”, а також на квитанції про купівлю валюти не спростовують висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на всебічній, повній і об’єктивній оцінці всіх здобутих доказів в сукупності. За відсутності достатніх і достовірних доказів, які б безсумнівно підтверджували обґрунтованість вимог ОСОБА_4, суд не мав підстав для задоволення позову.
Інші підстави, в межах доводів апеляційної скарг для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дунаєвецького районного суду від 1 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Артемчук В.М. Справа № 22ц-5047
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 5