Копія:
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
3 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Самчука П.П. (головуючий)
Пастощука М.М., Варвус Ю.Д.
при секретарі Пещанюк Л.Ю.
з участю: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 липня 2010 року цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 липня 2010 року.
Вказаним рішенням суду позов ПАТ «Ерсте Банк» задоволений.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 133686 доларів США 24 центів, що в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ станом на 27.07.2010 р. становить 1054784,43 грн. та судові витрати у сумі 1952 грн.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається, що суд мав відмовити у задоволенні позову про стягнення всієї суми кредиту та звернути стягнення на предмет іпотеки – будинок і земельну ділянку. Суд не врахував, що у придбане за кредитні кошти нерухоме майно відповідачем було додатково вкладено біля 30000 доларів США. Вимагаючи дострокового повернення кредитних коштів, строк повернення яких не настав, банк порушив умови договору та законодавства. Крім того, перерахунок доларового еквіваленту в гривневий мав проводитися за курсом на день отримання кредиту, а не на день його повернення. Суд не врахував, що у письмовій вимозі про розмір заборгованості сума боргу не співпадає із сумою боргу вказаній у позовній заяві. У разі стягнення коштів на користь банку суд мав стягнути з відповідача лише суму заборгованості на день постановлення рішення, оскільки вимоги про розірвання кредитного договору не заявлялися.
В засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_5 не з’явилася, про день, час і місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник ПАБ «Ерсте Банк» апеляційну скаргу не визнав, у її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 23 липня 2008 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/1721/2/20461. Згідно умов п. 1.1 договору кредитор надав позичальнику кредит у сумі 116000 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 22 липня 2023 року та сплатою 12,50 відсотків річних.
Порядок погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами передбачений п. 5.2. кредитного договору від 23.07.2008 р.
За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій передбачених положеннями цього договору позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 9.1. кредитного договору).
На забезпечення виконання умов кредитного договору 23.07.2008 року між сторонами по справі був укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок по АДРЕСА_1, який знаходиться на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району в житловому масиві «Обрій».
Крім того кредит, наданий кредитором, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку встановленому законодавством України (п. 3.7. кредитного договору).
У зв’язку з несвоєчасною оплатою коштів за кредитним договором ОСОБА_5 заборгувала банку 133686,24 доларів США, що в перерахунку в національну валюту України за курсом НБУ станом на 27.07.2010 р. становить 1054784,43 грн., з яких: 113421,12 дол. США – заборгованість по тілу кредиту, 15261,86 дол. США – сума заборгованості по відсотках, 5003,26 дол. США – пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неналежне виконання відповідачкою ОСОБА_5 умов кредитного договору № 014/1721/2/20461 від 23.07.2008 року, а тому обґрунтовано на підставі ст. 1050 ЦК України задоволив позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк».
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновки не спростовують.
Відповідно до п. 6.5. кредитного договору з фізичною особою № 014/1721/2/20461 від 23.07.2008 року кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції, у випадках порушення позичальником п. 5.1, 5.2., 5.4., 5.5.,5.6., 5.7 цього договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки позичальником ОСОБА_5 були порушені умови кредитного договору щодо повернення коштів за кредитним договором (п. п. 5.1., 5.2.), банк мав право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом
Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що вимагаючи дострокового повернення кредитних коштів, строк повернення яких не настав, банк порушив умови договору та законодавства є безпідставними.
Не ґрунтуються на законі також і доводи апеляційної скарги про те, що суд мав стягнути з відповідача лише суму заборгованості на день постановлення рішення, оскільки вимоги про розірвання кредитного договору не заявлялися.
Право на дострокове повернення кредитних коштів передбачене як умовами договору так і законом, і при цьому питання розірвання договору відповідно до ст. 11 ЦПК України суд може розглядати за умови, якщо позивач заявляв таку вимогу.
Звернення стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання умов кредитного договору є правом банку, а не його обов’язком, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд мав відмовити у задоволенні позову про стягнення всієї суми кредиту та звернути стягнення на предмет іпотеки, є необґрунтованими.
Інші підстави, в межах доводів апеляційної скарги, для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду П.П. Самчук
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Фанда В.П. Справа № 22ц-5078
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 27