КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Самчука П.П. (головуючий)
Пастощука М.М., Варвус Ю.Д.
при секретарі Басюр А.М.
з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк», ОСОБА_5, про стягнення страхової виплати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_4 зазначав, що 27.02.2008 р. між ним та ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» був укладений комплексний договір № 06/02-024443 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ), згідно з яким ОСОБА_4 застрахував належний йому автомобіль «Nissan Murano» д.н. НОМЕР_1 на весь пакет ризиків. Автомобіль був придбаний за кредитні кошти відповідно до кредитного договору від 26.02.2008 р. укладеного з ВАТ «Ерсте Банк», який є вигодонабувачем. 9 січня 2009 року, під час дії договору страхування, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. Матеріальний збиток заподіяний позивачу в результаті пошкодження автомобіля при ДТП становить 296450 грн. Того ж дня ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте в порушення умов договору страхування, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування. Тому позивач просив суд стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на його користь 279472 грн. страхового відшкодування та судові витрати.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 17 липня 2010 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року позов задоволений. Постановлено стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_4 279472 грн. страхового відшкодування, 1950 грн. понесених судових витрат, а всього 281422 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається про порушення судом ст. 207 ЦПК України. Вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ «Ерсте Банк», а тому страхове відшкодування повинно бути спрямоване в рахунок кредитного договору. Оскільки у позивача відсутня належним чином оформлена довіреність на представництво інтересів ВАТ «Ерсте Банк», суд мав залишити позов без розгляду. Відповідно до висновку експерта № 39 А від 20.04.2010 р., згідно якого пошкодження передньої частини могли виникнути під час ДТП, дослідження ґрунтується лише на огляді автомобіля та електроопори без застосування будь-яких спеціальних знань, математичних досліджень та законів фізики, проводилося через значний час і список використаної літератури складає лише два джерела. Натомість висновок експертного автотехнічного дослідження № 20-10 від 15.07.2010р. зроблений за допомогою 15 джерел довідникової літератури та ґрунтується на підставі наукового аналізу із застосуванням формул та математичних досліджень в галузі фізики. Суд безпідставно не допустив до участі у справі та не допитав експерта ОСОБА_12, який складав висновок № 20-10.; не врахував п. 22.5. комплексного договору № 06/02-024443 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ). Страхова сума згідно договору страхування становить 282295 грн., вартість матеріального збитку – 296450 грн., яка є ринковою вартістю автомобіля „ «Nissan Murano», д/н. НОМЕР_1 на момент пошкодження. Таким чином вартість ремонту складає 105% вартості автомобіля. Під час розгляду справи вартість придатних деталей автомобіля не визначалася. Стягуючи суму страхового відшкодування суд не зобов’язав позивача передати пошкоджений автомобіль відповідачу.
В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.
Позивач ОСОБА_4 та його представники апеляційну скаргу не визнали, рішення суду вважають законним та обгрунтованим.
Треті особи - ОСОБА_5, представник ВАТ «Ерсте Банк» рішення суду вважають законним і просять його залишити без змін.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 2008 року між ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» (правонаступник ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») та позивачем ОСОБА_4 (страхувальник) був укладений комплексний договір № 06/02-024443 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) терміном з 27.02.2008 р. по 26.02.2009 р. Згідно якого позивач застрахував належний йому автомобіль «Nissan Murano» д.н. НОМЕР_1.
Страхова сума згідно договору страхування становить 282295 грн. (п. 9 договору).
Вигодонабувачем за договором є ВАТ «Ерсте Банк».
Розмір франшизи на випадок дорожньо-транспортної пригоди становить 1 відсоток (п. 13.1. договору).
Позивачем одноразово сплачено передбачений умовами договору страховий платіж у сумі 15836 грн. 75 коп.
Пунктом 19.4.3 договору передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов’язаний скласти страховий акт та здійснити страхову виплату в порядку передбаченому п. 22.3 цього договору
Відповідно до п.п. 22.1., 22.3. договору страхування страхова виплата здійснюється страховиком відповідно до умов цього договору на підставі заяви на страхову виплату страхувальника (його правонаступника або вигодонабувача визначеного договором) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) протягом 15 робочих днів після одержання від страхувальника всіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 робочих днів з дня прийняття рішення про його виплату або відмовити у страховій виплаті (її частини) з письмовим обґрунтуванням причин відмови.
Страхова виплата здійснюється з врахуванням безумовної франшизи, без вирахування експлуатаційної зношеності запасних частин і деталей, що підлягають заміні, на підставі звіту автотоварознавчого дослідження, проведеного незалежною експертною організацією (п.п. 16.4., 22.4. договору).
9 січня 2009 року дружина позивача ОСОБА_5, керуючи застрахованим автомобілем у присутності його власника ОСОБА_4, у м. Хмельницькому по вул. Прибузькій, виконуючи маневр повороту на вул. Свободи, не врахувала дорожню обстановку, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустила наїзд на електроопору. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Nissan Murano» д.н. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень.
Матеріальний збиток заподіяний позивачу в результаті пошкодження автомобіля «Nissan Murano» при ДТП становить 296450 грн.
9 січня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування.
25 лютого 2009 року страхова компанія надіслала лист ВАТ «Ерсте Банк» (вигодонабувач), в якому вказала, що дорожньо-транспортна пригода по застрахованому автомобілю має ознаки страхового випадку, попередня сума збитку становить 282000 грн. (тотальне знищення ТЗ) і просило банк подати офіційну заяву із зазначенням банківських реквізитів або підтвердити відсутність заперечень щодо перерахування цієї виплати безпосередньо ОСОБА_4
2 березня 2009 року ВАТ «Ерсте Банк» було надіслано лист ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з відповідними реквізитами.
Проте страховик виплату страхового відшкодування не здійснив, та повідомив ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_4, що кінцевим терміном сплати за зверненням банку є 13 квітня 2009 р., але при розгляді заяви ОСОБА_4 встановлено, що останнім порушено вимоги п. 19.5.9. комплексного договору страхування, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування», викладені в заяві останнього обставини не відповідають дійсності, а тому страхова компанія проводить додаткову перевірку відповідно до ст.ст. 25, 26 вказаного Закону.
Вказані обставини судом першої інстанції встановлені правильно та підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» своїх зобов’язань передбачених умовами комплексного договору № 06/02-024443 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) щодо виплати ОСОБА_4 страхового відшкодування у зв’язку із настанням страхового випадку передбаченого п. 13.1. договору.
За таких обставин суд обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування.
Разом з тим задовольняючи позов ОСОБА_4 суд не врахував, що відповідно до п. 22.5. комплексного договору страхування від 27.02.2008 року при повній, фактичній або конструктивній загибелі застрахованого ТЗ, визначеного на підставі звіту автотоварознавчого дослідження, проведеного незалежною експертною організацією, а також у випадку, коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% дійсної вартості ТЗ та ДО на момент укладення договору, виплата страхового відшкодування здійснюється в розмірі страхової суми встановленої цим договором, за вирахуванням експлуатаційної зношеності запасних частин і деталей, якщо це передбачено умовами цього договору, франшизи, суми страхових виплат, що мали місце протягом строку дії цього договору та вартості придатних залишків застрахованого ТЗ. Вартість придатних залишків ТЗ може бути визначена за узгодженням між страховиком і страхувальником.
Таким чином, стягуючи на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування із страхової суми встановленої договором, крім франшизи, слід було вирахувати вартість придатних залишків застрахованого транспортного засобу.
Під час розгляду справи в апеляційному суді страхувальник ОСОБА_4 та страховик ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» узгодили, що вартість придатних залишків застрахованого транспортного засобу становить 80000 грн.
Враховуючи викладене рішення Хмельницького міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року в частині розміру страхового відшкодування, судових витрат та загальної суми відшкодування підлягає зміні.
Страхове відшкодування стягнуте з ВАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_4 слід зменшити з 279472 грн. до 199472 грн. (279472 грн. – 80000 грн. / вартість придатних залишків застрахованого ТЗ/).
Судові витрати стягнуті на користь ОСОБА_4 відповідно до ст. 88 ЦПК України, необхідно зменштити з 1950 грн. до 1395 грн.25 коп. пропорційно до суми задоволених вимог, а загальну суму відшкодування з 281422 грн. до 200867 грн. 25 коп. (199472 грн. + 1395 грн.25 коп.).
Підставою для зміни рішення суду, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами.
Відповідно до п. 22.1. комплексного договору страхування страхова виплата здійснюється страховиком відповідно до умов цього договору на підставі заяви на страхову виплату страхувальника (його правонаступника або вигодонабувача визначеного договором) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), у формі, що встановлюється страховиком та на підставі всіх наданих страхувальником необхідних документів.
Із вказаного пункту договору випливає, що із заявою про виплату страхового відшкодування має право звертатися як страхувальник – ОСОБА_4 так і вигодонабувач ВАТ «Ерсте Банк».
Таким чином, відсутні перешкоди у разі невиплати страхового відшкодування для звернення із позовною заявою до суду самого страхувальника, або вигодонабувача.
Крім того, під час розгляду справи ВАТ «Ерсте Банк» не заперечував проти стягнення страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_4 і пояснив, що ОСОБА_4 повністю виконує умови договору кредиту, заборгованість відсутня, а тому претендувати вигодонабувачу на отримання страхового відшкодування немає необхідності.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що оскільки вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ «Ерсте Банк», а тому страхове відшкодування повинно бути спрямоване в рахунок кредитного договору, є необґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не взяв до уваги висновок експерта № 39 А від 20.04.2010 р., згідно якого пошкодження передньої частини могли виникнути під час ДТП, дослідження ґрунтується лише на огляді автомобіля та електроопори без застосування будь-яких спеціальних знань, математичних досліджень та законів фізики, проводилося через значний час і список використаної літератури складає лише два джерела та не врахував висновок експертного автотехнічного дослідження № 20-10 від 15.07.2010р., який зроблений за допомогою 15 джерел довідникової літератури та ґрунтується на підставі наукового аналізу із застосуванням формул та математичних досліджень в галузі фізики на законність рішення суду не впливають.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ЦПК України спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
На відміну від експерта, спеціаліст не складає письмового висновку і його дії не є засобом доказування у справі. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.
Висновок експерта, як доказ, судом оцінений у сукупності з іншими доказами по справі і у суду не має підстав сумніватися у його правильності.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задоволити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року в частині розміру страхового відшкодування, понесених судових витрат та загальної суми відшкодування змінити, зменшивши стягнуте з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_4 відшкодування з 279472 грн. до 199472 (сто дев’яносто дев’ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн., з 1950 грн. судових витрат до 1395 (одна тисяча триста дев’яносто п’ять) грн. 25 коп., з 281422 грн. загальної суми відшкодування до 200867 (двісті тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 25 коп.
В іншій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Піндрак О.О. Справа № 22ц-5171
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 25