Справа № 2 – 1451/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
(заочне)
03 грудня 2010 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого – Леньо В.В.,
при секретарі – Дорда Д.В.,
за участі представника позивача – Мартиняка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 168604,38 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство “Укрсиббанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 168604,38 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінив, просив виключити з числа відповідачів ОСОБА_2, у зв’язку з його смертю.
Позов мотивовано тим, що між ПАТ “Укрсиббанк” та ОСОБА_4 05.09.2006 року був укладений договір про надання споживчого кредиту №11035488000, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 22700 швейцарських франків, що на момент видачі кредиту становило 93175,37 гривень з датою остаточного погашення 05.09.2021 року.
Також між ПАТ “Укрсиббанк” та ОСОБА_4 05.07.2006 року було укладено Договір №523839 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки та Додаткову угоду до вищезгаданого договору про встановлення ліміту овердрафту №1/2625900122766/136 від 12.10.2006 року.
Згідно даних договорів ОСОБА_4 видалась пластикова картка та на неї був встановлений ліміт овердрафту, в межах якого ОСОБА_4 мала право проводити операції із застосуванням платіжної картки по картковому рахунку НОМЕР_1 в розмірі 9300 гривень із датою повернення 12.10.2007 року.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання умов Договору про надання споживчого кредиту між ПАТ “Укрсиббанк” та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки №11035488000, посвідчений 05.09.2006 року Ґонтар Л.І., приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу за реєстровим №3161, за яким в іпотеку Банку було передано двохкімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно даного договору на предмет іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстровим №3690480 було накладено заборону відчуження такого майна, що підтверджується відповідним витягом №898720 від 05.09.2006 року та в Державний реєстр іпотек внесено реєстраційний запис за реєстровим №3690505 про реєстрацію іпотеки, що підтверджується витягом №8987864 від 05.09.2006 року.
01.10.2008 року ПАТ “Укрсиббанк” стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла Позичальниця - ОСОБА_4, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
З моменту отримання вищезгаданого свідоцтва Банк 24.10.2008 року звернувся у Виноградівську державну нотаріальну контору з претензією про пред'явлення вимог до спадкоємців Позичальника про сплату кредитної заборгованості.
Однак, на претензію Виноградівська державна нотаріальна контора надала повідомлення про направлення претензії на адресу спадкоємців.
У зв'язку з неотриманням Кредитором повідомлення щодо оформлення спадщини померлої, Банк 06.08.2009 року звернувся з відповідним повторним запитом до Виноградівської державної нотаріальної контори, на яку було отримано відповідь, що спадкоємці державній нотаріальній конторі невідомі.
Крім того, з метою отримання інформації щодо прийняття/відмови спадкоємців від прийняття спадщини, 06.05.2010 року банк звернувся з відповідним запитом до Виноградівської державної нотаріальної контори, на яку було отримано повторно відповідь про те, що спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні.
Згідно ст.1261 ЦК України до першої черги спадкування за законом віднесені діти спадкодавця та його подружжя, що його пережило. Тому, Позивач керується ст. 1261 ЦК України, де зазначено, що дочка померлої – ОСОБА_3, належать до першої черги спадкування і є спадкоємцем усього майна ОСОБА_4 на підставі закону.
У зв’язку з цим позивач просить суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_3, спадкоємцем майна, що належало ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11035488000 від 05.09.2006 року в сумі - 163456,75 гривень в межах вартості майна одержаного у спадщину; стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за Договором про встановлення ліміту овердрафту № 1/26259001227766/136 від 12.10.2006 року в сумі 5147,63 гривень, в межах вартості майна одержаного у спадщину; стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1686,05 гривень державного мита та 120,00 гривень витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав повністю та просив такі задовільнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 належним чином повідомлена про день, час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилася і від неї не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки, тому на підставі ст.224 ЦПК України, приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доводи представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню через наступне.
Загальними засадами дизпозитивності цивільного судочинства встановленими ст.11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ставлячи вимогу про стягнення заборгованості з відповідача, позивач її обґрунтовує, тим, що 05.09.2006 року був укладений договір про надання споживчого кредиту №11035488000, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 22700 швейцарських франків, що на момент видачі кредиту становило 93175,37 гривень з датою остаточного погашення 05.09.2021 року та договір №523839 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки та додаткова угоду до вищезгаданого договору про встановлення ліміту овердрафту №1/2625900122766/136 від 12.10.2006 року, згідно яких ОСОБА_4 видано пластикову картку з лімітом овердрафту в розмірі 9300 гривень із датою повернення 12.102007 року.
Боржник ОСОБА_4 належним чином виконувала умови договору до моменту смерті. Представник позивача стверджує, що відповідач по справі ОСОБА_3 є донькою померлої, яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а отже прийняла спадщину. Як на правову підставу для задоволення позовних вимог посилається на ст.ст. 1218, 1219, 1268, 1281, 1282 ЦК України.
Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
При вирішенні даного спору суд враховує положення норм ст.ст. 608, 1216, 1218, 1219 ЦК України, відповідно до яких у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинились у наслідок його смерті.
Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст. ст. 1281, 1282 та ч. 3 ст. 1231 ЦК.
Таким чином, обов’язковою умовою переходу усіх прав та обов’язків, що належали спадкодавцю є прийняття спадщини спадкоємцем.
Як встановлено в судовому засіданні зокрема матеріалами справи, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36).
Позичальник ОСОБА_4 проживала за адресою АДРЕСА_2, тоді як відповідач по справі ОСОБА_3 значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 з 14.11.2006 року (а.с.61). Вказане спростовує твердження позивача проте, що ОСОБА_3 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.
Крім цього, згідно відповіді Виноградівської державної нотаріальної контори щодо спадкового майна, що залишилося після смерті померлої ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальній конторі спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні (а.с.42).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у цивільній справі № 2 – 707/10 від 23.07.2010 року, яке вступило в законну силу 06.09.2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” в особі Закарпатського відділення АТ “Сведбанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами встановлено, що ОСОБА_3 в держнотконтору з заявою про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не зверталась.
Також матеріали справи не містять жодних даних про те, що відповідач є спадкоємцем першої черги за померлою ОСОБА_4
За таких обставин суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги позивача до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають у зв'язку із недоведеністю позивачем обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 31, 60, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні змінених позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 168604,38 грн. – відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Виноградівського районного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Леньо В.В.