Справа № 1-352/10 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 грудня 2010 року Прилуцький  міськрайонний суд  Чернігівської області в складі:

                                    головуючого судді  Білоуса М.В,

                                    при  секретарі Карпенко В.О.  

                                    з участю прокурора  Антоненка Ю.В.

 розглянувши матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Прилук, Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, освіта середня-спеціальна,  не одруженого, не працюючого, раніше судимого 29.10.2003 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.3, ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 27.04.2004 року Прилуцьким Міськрайонним судом за ч.3, ст..185, ч.1 ст.190, ч.4 ст.71 КК України до 4-х років позбавлення волі; 10.03.2009 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч.2 ст.186, ст..69 КК України до 1-го року позбавлення волі ,обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України,-

                                                В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 маючи не зняту та непогашену судимість за ознакою повторності скоїв новий злочин.

Так 27.09.2010 року близько 14 год. ОСОБА_1 знаходячись на вул..Котляревського навпроти буд. №90 в районі міського кладовища у м.Прилуках, за ознакою повторності, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, відкрито заволодів гаманцем в якому знаходилися грошові кошт в сумі 500 грн., дві картки банку «Приватбанк» та перепустка Гнідинцівського ГПЗ на ім.»я ОСОБА_2, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.                                  

Будучи допитаним підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним  повністю та пояснив, що 27 вересня 2010 року близько 13 год. Він разом зі своїм знайомим ОСОБА_3, з яким випадково зустрівся, проходили по вул..Котляревського, Прилуках побачив, що лежить п»яний чоловік віком близько 30 років, біля нього знаходився гаманець чорного кольору. Вказаний гаманець забрав собі, ОСОБА_3 в цей час пішов вперед і цього не бачив. Біля заправки «WOG» той чоловік наздогнав його та схопив за куртку, просив повернути гаманець, почав смикати за кишені спортивних штанів, від чого в його руках залишилася сім-карта оператора мобільного зв»язку МТС. Між ними став ОСОБА_3, вирвавшись від чоловіка, побіг по кладовищу в бік п»ятиповерхівок.

Там діждавшись ОСОБА_3 і трохи пройшовши вдвох, розлучилися.

Проходячи через двір ЗОШ №14, біля туалету оглянув гаманець і виявив там гроші у сумі 500 грн. купюрами по 50 грн., якісь банківські картки, гаманець викинув біля туалету, а банківські картки поклав під шифер на даху туалету. Викрадені гроші витратив на власні потреби.                                                    

Він усвідомлює свою вину  та відповідальність, розкаюється в скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати  суворої міри покарання.

Після допиту в судовому засіданні підсудного, останній просить справу розглянути без дослідження  письмових доказів у справі, правильно усвідомлюючи  зміст даних обставин справи і наявних  доказів, згідно пред”явленого  йому  обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому  суд, відповідно до  ст.299  КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, які  ніким не оспорювались. Учасникам  процесу  роз”яснено, що, в такому разі,  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Зважаючи, що ОСОБА_1 раніше притягувався  до кримінальної відповідальності та  вчинив   умисні корисливі злочини то за таких обставин,  суд знаходить, що органи  досудового слідства  правильно кваліфікували дії підсудного за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном за ознакою повторності, за що підсудний і підлягає  кримінальній відповідальності.

Обираючи підсудному покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного, який характеризується посередньо, однак такий звернувся до органів дізнання з добровільною повинною, чим сприяв органам досудового розслідування в розкритті злочину, що є обставинами, котрі  пом”якшують його відповідальність.

Крім того, добровільно відшкодував завдані матеріальні збитки потерпілому та щиро кається в скоєному, має батьків-інвалідів.

Зазначені обставини у своїй сукупності поряд з пом»якушуючими суд визнає виключними обставинами та можливим застосувати до підсудного покарання, хоча і у вигляді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі передбаченої законом,достатнього ля його подальшого виправлення та перевиховання.      

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не виявлено.

Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним за ч.2 ст.186 КК України з застосуванням ст..69 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі передбаченого законом у вигляді 1(одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1  залишити попереднім - тримання під вартою в СІЗО №31 м.Чернігова до вступу вироку в законну силу.

Початок відліку відбування покарання ОСОБА_1 – рахувати з моменту його затримання тобто з 28 вересня 2010 року.

 Речові докази: 2 картки «Приватбанку» та перепустку Гнідинцівського ГПЗ, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_2 - залишити йому за належністю, а сім-карту оператора мобільного зв»язку МТС, яка знаходиться в камері схову Прилуцького МВ УМВС – знищити.

На вирок суду може  бути  подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький  міськрайонний  суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ