Справа № 2-3794/10

Кат. 33

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року  Ленінській районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді – Кукурекіна К.В.,

при секретарі – Гвоздаковій Н.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної події, просить стягнути на його користь у рахунок матеріальних збитків – 297 746,00 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди – 10 000 грн., та просить стягнути судові витрати по справі у сумі 4 320,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної події, яка мала місце 25.01.2010 року в м. Севастополі з вини відповідача, істотно пошкоджено транспортний засіб ВАЗ держномер НОМЕР_3, що знаходиться  у приватної власності позивача, самому позивачу були спричинені  тілесні ушкодження, які потягнули за собою  втрату працездатності, та внаслідок цього позивач втратив вигідний контракт та зазнав значні збитки від втраченого заробітку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, відповідно до вимог діючого законодавства. Зі згоди представника позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, вивчивши матеріали справи та взаємостосунки сторін, вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

05.02.2010 року постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя ОСОБА_3  визнаний винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130,  ст.ст. 124,122-4 КУпАП.

Вище зазначеною постановою суду встановлено, що 25.01.2010 року близько 15 годин 10 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем „Форд” державний номер  НОМЕР_1, рухаючись в м. Севастополі по вул. Правди, н лівому закругленні дороги неправильно вибрав  безпечну швидкість руху, втратив контроль  над керуванням автомобілем, в результаті чого призвів  зіткнення з рухаючимся попереду  автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача по даній  цивільній справі. Після зіткнення автомобіль ВАЗЩ виїхав за межі проїзній частини дороги, де наїхав на дерево. Водій ОСОБА_3 з місця події  зник, сліди не зафіксував, вжитими заходами  розшуку був затриманий та доставлений до місця події.

В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали  механічні пошкодження, водій автомобіля ВАЗ – ОСОБА_2 зазнав  тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забиву м’яких тканин  грудної клітини, лівого колінного  суглобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3  на час скоєння ДТП  керував транспортним засобом  „Форд” держномер  НОМЕР_1  на законних підставах, тому він повинен відповідати  за заподіяну шкоду.

Таким чином протиправними діями саме відповідача  позивачу нанесена матеріальна шкода, яка виражається у наступному.

11.01.2010 року  позивач уклав контракт  з судновласником, відповідно до якого  29.01.2010 року мав приступити до роботи у суднохідній компанії в якості капітана.

З вини відповідача стан здоров’я позивача не дозволив йому своєчасно приступити до роботи, що потягло за собою розірвання контракту та втрату заробітку, на якій розраховував позивач на умовах контракту, а саме:  основна заробітна плата -  18 377 грн., додаткова заробітна плата – 9 588 грн., відпускні – 1838 грн., премія – 18 369 грн., доплата на  знання іноземної мови – 919 грн., а всього – 49 291 грн. в місяць, що підтверджується  контрактом, копія якого додана до матеріалів справи.

Враховуючи  тривалість дії контракту 6 місяців, загальна сума збитків, яку зазнав позивач складає 49 391  грн. х 6 місяців = 295 746 грн.    

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму  2 000 грн., яку він витратив на лікування,  зокрема на придбання ліків,  діагностичні та реабілітаційні процедури, посилене харчування на період лікування тощо.

Розв’язуючи питання про позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує керується відповідно до вимог ст. 23 ЦК України ступень страждань від спричинення  тілесних ушкоджень, ступень наслідків з врахуванням принципів розумності та  справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру  внаслідок моральних т фізичних страждань, заподіяних фізичній особі  незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, вирішуючи  питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди, керуючись принципами справедливості та розумності, на підставі доданих суду доказів, приходить до висновку, що позивачу  з вини відповідача завдано тілесних ушкоджень, фізичний біль і душевні страждання з приводу дорожньо-транспортної події, розірвання  вигідного контракту, яке призвело до втрати заробітку, хвилювання про  стан здоров’я у подальшому, оскільки професія моряка від позивача потребує  відмінного фізичного стану, серйозне пошкодження автомобіля, неможливість користуватися ним, додаткові витрати  грошей та часу на ремонт, переживання з приводу необхідності звернення до суду та додаткові витрати, які з цим пов’язані,  суд вважає адекватним стражданням позивача моральну шкоду у сумі 10 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 88  ч. 1 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально доведені судові витрати:  витрати на юридичну допомогу в сумі 2000 грн. Судові витрати: судовий збір у сумі 2 200 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі статей 22, 23, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 60, 88, 209, 224-227 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 297 746,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн., витрати на юридичну допомогу у сумі 2 000,00 грн., суму судового збору у розмірі 2 200,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі  120,00 грн., а всього стягнути 312 066,00 грн. (триста дванадцять тисяч  шістдесят шість грн. 00 копійок).

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з отримання його копії.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно.

Рішення набрало законної сили 26.10.2010 року.

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя                                     К.В.Кукурекін