Справа № 22ц- 327/07 Головуючий у 1 інстанції Федонюк С.Ю.
Категорія: 5 Доповідач Киця C.I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Лончука В.Г.
суддів Расевича СІ., Киці СІ.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4до ОСОБА_3, житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності на квартиру, визнання частково недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на квартиру, зобов'язання внести зміни в розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на квартиру за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1на рішення Нововолинського міського суду від 4 грудня 2006 року та додаткове рішення Нововолинського міського суду від 14 лютого 2007 року.
Особи, які беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі - ОСОБА_3, житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради,
представники відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представник органу опіки та піклування - Зектер Людмила Андріївна.
Колегія суддів
встановила:
Позивач ОСОБА_1. подала апеляційні скарги на рішення Ново-волинського міського суду від 4 грудня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 лютого 2007 року, в яких просить рішення суду від 4 грудня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, а додаткове рішення від 14 лютого 2007 року скасувати та розглянути справу в апеляційному суді.
2
Зазначеними рішеннями в позові ОСОБА_1. до ОСОБА_3., житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності на квартиру, визнання частково недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на квартиру, зобов'язання внести зміни в розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на квартиру відмовлено.
В апеляційних скаргах апелянт вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом не врахувано те, що вона брала участь у покращенні квартири по АДРЕСА_1, а тому має право разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 на її частку. На момент приватизації квартири по АДРЕСА_1вони у ній не проживали з об'єктивних причин - проведення ремонту. Орган приватизації не провів належним чином перевірку щодо кількості членів сім'ї наймача квартири, яка підлягала приватизації, і не з'ясував причини їх проживання за іншою адресою. Суд порушив норми процесуального права, розглянувши всі вимоги у позовному провадженні.
У поданих суду запереченнях відповідач зазначає, що рішення є законним і обґрунтованим, постановленим на основі досліджених в судовому засіданні доказів. Просить постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3. зареєстрований та проживає у квартирі № АДРЕСА_1з 1993 року. У 1994 році у квартирі розпочато житлово-комунальним підприємством капітальний ремонт і відповідач був відселений у підмінний фонд по вул.Сонячній, 13/2 в м.Нововолинську. Позивач ОСОБА_1. та відповідач ОСОБА_3. одружились 25.01.95р. Після одруження вони, а пізніше і їх дочка ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, проживали у квартирі по АДРЕСА_2, де була прописана і постійно проживала позивачка ОСОБА_1. 16.11.99р. відповідачу ОСОБА_3. передана у приватну власність квартира по АДРЕСА_1та видано свідоцтво про право власності на неї. На момент приватизації у квартирі був прописаний лише відповідач ОСОБА_3., який не проживав у ній у зв'язку з проведенням капітального ремонту, однак за ним зберігалось право на житло. Члени сім'ї відповідача ОСОБА_3. - позивачка ОСОБА_1. та дочка ОСОБА_4 вселились у спірну квартиру лише у березні 2002 року.
Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь
3
громадян України. Згідно з ст.5 цього Закону до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Аналогічна норма міститься і в Положенні про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженому наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56.
При розгляді справи судом встановлено, що квартира № АДРЕСА_1належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3. відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 16 листопада 1999 року на підставі розпорядження органу приватизації житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради № 497 від 16.11.99р. Позивачка ОСОБА_1. була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_2. Ні до приватизації спірної квартири, ні на момент її приватизації ОСОБА_1. разом з малолітньою ОСОБА_4, 1998 року народження, не вселялись у квартиру, не були прописані та не проживали у ній, що підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків. Отже, ОСОБА_1. та малолітня ОСОБА_4не відносилися до членів сім'ї наймача, які мають право на приватизацію відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що права на приватизацію квартири № 1 по вул.Галана, 14 в м.Нововолинську набув лише ОСОБА_3, а ОСОБА_4 такого права не мала, а тому органи приватизації не порушили її прав на приватизацію житла та вимог законодавства.
У відповідності до п. 21 згаданого Положення відповідач ОСОБА_3. подав до органу приватизації необхідні документи, в тому числі і довідку про склад сім'ї, у якій не було зазначено членом сім'ї, яка постійно проживає з ним, ОСОБА_4, що відповідає дійсності. Підстав для проведення будь-яких перевірок органом приватизації не було.
Покликання позивачки на ту обставину, що судом не врахована її участь у проведенні ремонту спірної квартири, а тому на підставі ст. 25 КпШС України вона має право разом з дочкою на її частку, не заслуговують на увагу, оскільки не ставилось вимог про визнання квартири спільною власністю подружжя. .
Згідно ст. 60 ІДПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Жодних доказів про порушення відповідачами будь-яких прав та інтересів позивача та малолітньої ОСОБА_4судом не встановлено і позивач не надала таких доказів суду.
Оскільки між сторонами існував спір про право цивільне, суд першої інстанції правильно розглянув вимоги позивача у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства.
4
Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення судом постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а викладені у ньому висновки ґрунтуються на обставинах справи і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1відхилити, а рішення Нововолинського міського суду від 4. грудня 2006 року та додаткове рішення Нововолинського міського суду від 14 лютого 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.