Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 8983 /10 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого: Пільщик Л.В.
суддів : Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
при секретарі Петровій О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 22 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, зобов’язання не чинити перешкоди у споруджені твердої межі і повернення самовільно зайнятої земельної ділянки , -
ВСТАНОВИЛА
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення порядку володіння і користування спільною земельною ділянкою, зобов’язання не чинити перешкод у споруджені твердої межі і повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В позовній заяві зазначала, що відповідно до судового рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10. 07. 1981 року між нею та її колишнім чоловіком - ОСОБА_7 було вирішено питання щодо розділу житлового будинку АДРЕСА_1 і встановлений порядок користування земельною ділянкою.
Позивачці ОСОБА_3 було виділено на праві особистої власності 1/2 частину зазначеного будинку з виходом на вулицю ім.. Кошового з земельною ділянкою площею 549, 45 кв. м., відповідно до схеми, а іншому спііввласнику було виділено іншу 1/2 частину житлового будинку з окремим виходом на вулицю ім..К. Маркса, з земельною ділянкою площею 549,45 кв. м., що розташована від вулиці ім..К. Маркса.
Після смерті колишнього чоловіка позивачки його майно успадкувала відповідачка -ОСОБА_4
Відповідачка ОСОБА_4 на теперішній час не бажає визнавати раніше постановлене рішення суду , яким було встановлений порядок користування земельною ділянкою.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самовільно, без згоди позивачки зайняли належну їй на праві власності 1/2 частину присадибної ділянки та перешкоджають їй користуватися цією земельною ділянкою.
Відповідно до визначених ліцензованим землевпорядним підприємством варіантів поділу можливо встановити тверду межу між визначеними рівними частками земельної ділянки.
Посилаючись на викладені обставини, просила суд:
-встановити між нею та відповідачем ОСОБА_4 порядок володіння й користування спільною земельною ділянкою, із встановленням твердої межі між суміжними земельними ділянками, у відповідності до наданого варіанту поділу, зокрема при цьому кожному із сторін повинно припадати по 0, 0577 га., і надати ОСОБА_4. у володіння та користування, згідно до її розміру 1/2 частки - присадибну земельну ділянку, розміром 0, 0577 га., що примикає та розташована на розі вулиць К. Маркса - Кошового у місті Токмак, а ОСОБА_3 надати у володіння та користування іншу 1/2 частку присадибної земельної ділянки, розміром 0,0577 га., що розташована виключно по вулиці Кошового у місті Токмак;
-зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у споруджені твердої межі - паркану між суміжними земельними ділянками, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, і які мають однаковий розмір 0. 0577 га.;
-зобов'язати відповідачів повернути ОСОБА_3 у володіння та користування самовільно зайняту ними її земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, і яка має розмір 0, 0577 га. та заборонити їм будь яку господарську діяльність чи інше користування без її на те письмової згоди на цій належній їй на праві власності присадибній земельній ділянці.
-стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 22 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Із позовної заяви ОСОБА_3 вбачається,що позовні вимоги про визначення порядку користування спільною земельною ділянкою до ОСОБА_4 пред”явлені на підставі того,що сторонам по справі на праві власності належить кожній по Ѕ частці житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_4 є спадкоємицею колишнього чоловіка позивачки- ОСОБА_7 ,якому належала на праві власності Ѕ частка житлового будинку за адресою:АДРЕСА_1. і з яким у 1981 році був здійснений розділ житлового будинку і визначений порядок користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи видно,що порядок користування спірною земельною ділянкою визначений рішенням Токмакського міського суду Запорізької області від 10 липня 1981 року(а.с.7), згідно до якого позивачці по даній справі ОСОБА_3 виділено у користування земельна ділянка, площею549,45 кв.м. АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 виділено у користування земельну ділянку, площею549,45 кв.м. за тією ж адресою.
Оскільки рішенням суду,яке набрало законної сили, встановлений порядок користування спірною земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку,то цей порядок є обов”язковим для позивачки і для нового власника – спадкоємиці ОСОБА_7 ОСОБА_4., тому суд першої інстанції, враховуючи,ці обставини , правильно відмовив позивачці у позові до ОСОБА_4. про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Судом також правильно вирішений спір в частині вимог про встановлення твердої межі між земельними ділянками і зобов”язання не чинити перешкод у встановлені твердої межі- паркану, оскільки це питання виходить за межі компетенції суду, а органами місцевого самоврядування ,до компетенції яких входить вирішення питання про встановлення меж між суміжними земельними ділянками ,це питання не вирішувалось.
Згідно до вимог ст.158 ЗК України судом вирішуються земельні спори з приводу володіння,користування і розпорядження земельними ділянками,що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл,районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
З матеріалів справи видно,що за договором довічного утримання, укладеного позивачкою ОСОБА_3. і відповідачкою ОСОБА_5 10 квітня 2006 року, посвідченого нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори(а.с.25) право власності на Ѕ частку житлового будинкуАДРЕСА_1належить ОСОБА_5, реєстровий №5229 Токмацького державного КП БТІ „Абрис”(а.с.26).
Згідно до вимог ст.120 ч.3 ЗК України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах,на яких вона належала попередньому власнику.
Оскільки за договором довічного утримання від 10 квітня 2006 року право на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 перейшло від позивачки до відповідачки ОСОБА_5,то до неї перейшло на підставі цього ж договору і вимог ст.120ч.3 ЗК України право використовувати належну до цієї частини будинку земельну ділянку,тому позовні вимоги про зобов”язання подружжя Без ручко повернути позивачці земельну ділянку,на якій розташований зазначений житловий будинок не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те,що судом безпідставно не взятий до уваги варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, а також інші доводи є неспроможними і суперечать встановленим обставинам справи і зазначеним вимогам закону.
Судом повно і всебічно з”ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і здобутим доказам, постановлено рішення,яке відповідає вимогам матеріального і процесуального законів.
Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 22 вересня 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді