БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                               07540, Київська область, м. Березань, вул.. Леніна, 32

Справа №2-17/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року     Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді         Кірєєв Р.В.

при секретарі             Грищенко А.І.

за участі:

від позивача:                 ОСОБА_1

від відповідача:             не з’явився (згідно положень ст. 74ЦПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи – оголошення в газеті Урядовий кур»єр за 17.11.2010року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Березань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Екватор», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Екватор» (далі по тексту – відповідач, ПП «Екватор») та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

    Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 23 лютого 2009року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3.

ОСОБА_2, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд стягнути з ПП «Екватор» на користь ОСОБА_2 88 157грн. 63к. матеріальної та 150 000грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що внаслідок ДТП, яке сталось 16 липня 2002року,йому нанесено майнову шкоду: за здійснення ремонту автомобіля марки «Фольксваген Гольф», випуску 1986року, двигун № НОМЕР_1,  кузов №НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2, який належав на праві особистої власності ОСОБА_3 понесено витрати у розмірі 6 227грн. 15к., на лікування – 2 180грн. 48к. та за користування автомобілем по угоді, складеній між ним та власником автомобіля витрачено 79750грн. З урахуванням вказаного, позивач вважає, що реальна матеріальна шкода складає 88 157грн. 63к. Моральну шкоду, із урахуванням характеру та обсягу фізичних, душевних, психічних страждань, їх тривалості позивач оцінив в  150 000грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та пояснив суду, що 16 липня 2002 року ОСОБА_5, перебуваючи у трудових відносинах з ПП «Екватор», керуючи автомобілем МАЗ, який належав останньому, грубо порушив ПДР України, вчинив наїзд на автомобіль під керуванням позивача, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Постановою Березанського міського суду Київської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито на підставі п.8 ст.6 КПК України. Відповідно до договору оренди експлуатував джерело підвищеної небезпеки ПП «Екватор»,  який і є належним відповідачем по справі. Внаслідок ДТП позивачу нанесено матеріальну шкоду, а саме: 6227,15 грн., - витрати на ремонт автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н. НОМЕР_2, 2180,48 грн. – витрати на лікування, 79750 грн. – витрати за користування автомобілем по угоді з власником. Крім того, відповідачу заподіяно моральну шкоду в сумі 150000 грн., оскільки він став інвалідом 2 групи, довгий час знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, а відповідач на протязі тривалого часу ухилявся від надання будь-якої допомоги.

    Представник відповідача на неодноразові виклики в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (оголошення в газеті Урядовий кур»єр за 17 листопада 2010року), про поважні причини своєї неявки  не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

    Заслухавши представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

    Судом, на підставі дослідження матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_5 16 липня 2002 року близько 09 год. 00 хв., керуючи за дорученням автомобілем МАЗ-5334 д.н. НОМЕР_4, який ПП «Екватор» орендувало у ОСОБА_4, рухаючись по вул.Леніна в м.Березань Київської області, грубо порушуючи вимоги п.10.5 ПДР України, вчинив наїзд на стоячий на своїй полосі руху автомобіль «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2, за кермом якого перебував ОСОБА_2, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

    17 червня 2003 року відносно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

    Постановою Березанського міського суду Київської області від 07 червня 2005 року кримінальна справа відносно ОСОБА_5 закрита на підставі п.8 ст.6 КПК України.

    Оскільки правовідносини між сторонами виникли з деліктних зобов»язань, шкода позивачу заподіяна 16 липня 2002 року, при вирішенні даного спору слід керуватися  вимогами ЦК України 1963р.

    Згідно вимог статті 450 ЦК України1963р. організації і громадяни, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою для оточуючих (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін..)  зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

    В пункті 2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що відповідно до ст.  440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла,  за умови, що дії останньої були неправомірними,  між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

    Пунктом 4 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського володіння, оперативного управління, або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

    З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2002 року ОСОБА_5 керував автомобілем МАЗ-5334 д.н. НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_4, яка 10 квітня 2002 року передала вказаний автомобіль в оренду ПП «Екватор», а тому останнє, на думку суду, є належним відповідачем по справі.

    Згідно довідки Березанської міської лікарні №248 від 29 травня 2003 року ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 16 липня 2002 року по 10 серпня 2002 року та ним витрачено на лікування 2180,48 грн.  

    Крім того, в якості відшкодування матеріальної шкоди  на користь позивача підлягає стягненню 79 750 грн., які сплачені ним ОСОБА_3 згідно ухвали Березанського міського суду Київської області від 25 вересня 2003 року (а.с.79, т.І).

    Згідно вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    В частині позовних вимог щодо  стягнення з відповідача 6227,15 грн. за ремонт автомобіля «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2 в задоволенні позову слід відмовити, оскільки в судовому засіданні представником позивача вказані витрати не доведені.

    Посилання ПП «Екватор» в заяві про перегляд заочного рішення на  відсутність доведеності вини жодного з водіїв, які були учасниками ДТП, спростовується матеріалами справи.

Так, постановою Березанського міського суду Київської області від 7 червня 2005року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2005року та ухвалою Верховного Суду України від 8 лютого 2007року, закрито кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст.. 6 п. 8 КПК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 8 лютого 2007року засвідчується, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, в якому він визнаний винним, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким була дана належна оцінка.

Враховуючи, що винність ОСОБА_5 у вчиненні наїзду на автомобіль «Фольксваген», за кермом якого перебував ОСОБА_2, який стояв на своїй смузі руху, доведена в ході розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача. Судова авто технічна експертиза проводилась при розгляді кримінальної справи,  а тому суд визнав необґрунтованим посилання відповідача на необхідність призначення судової авто технічної експертизи.

Враховуючи, що досліджені судом матеріали справи свідчать проте, що  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, він зазнав фізичного болю, знаходився внаслідок цього на стаціонарному лікуванні, погіршився його психологічний стан, він втратив можливість вести звичайний для нього спосіб життя, суд, з урахуванням характеру та тривалості моральних страждань оцінює заподіяну позивачу моральну шкоду в 25 000 грн.

    У відповідності з ст.440-1 ЦК України 1963р. моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума державного мита.

    Керуючись ст.ст.10,60, 212 – 215, 224- 226 ЦПК України, ст.ст.440,440-1,441 ЦК України (1963р),-

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з приватного підприємства «Екватор» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 81 930 (вісімдесят одну тисячу дев’ятсот тридцять) гривень 48 коп., моральну шкоду в сумі 25000 (двадцять п»ять тисяч) гривень, а також державне мито на користь держави в сумі 819 (вісімсот дев’ятнадцять) гривень 30 коп.

    В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Березанського міського суду             /підпис/                  Р.В. Кірєєв        

Київської області

згідно з оригіналом,

Суддя

Березанського міського суду                                  Р.В. Кірєєв        

Київської області