П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа №2а-1398/10
29.10.2010 року Франківський районний суд м. Львова в складі :
головуючого судді Гулієвої М.І.
при секретарі Ясінському Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УМВСУ у Львівській області про визнання дій неправомірними ,-
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання права учасників війни та учасників бойових дій УМВСУ у Львівській області про відмову у визнанні його учасником бойових дій та зобов’язання відповідача визнати його учасником бойових дій, видавши посвідчення встановленого зразку, посилаючись на те, що він у 1988-1989р. в складі батальйону, сформованного із числа курсантів, прапорщиків, офіцерів внутрішніх військ за рішенням уряду СРСР був направлений у службове відрядження для виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку в районах надзвичайного стану на території республік Закавказзя, Середньої Азії, Абхазії.Під час службового відрядження у складі військової об»єднаної групи у бойовому спорядженні та з правом застосування вогнепальної зброї приймав участь у ліквідації масових безпорядків у населених пунктах на території республік Вірменії, Азербайджану, Узбекистану, Абхазії, в охороні і обороні важливих об»єктів,населених пунктів,осіб партійного та державного активу, в обшуках та вилученні у населення вогнепальної та холодної зброї, вибухових речовин і боєприпасів, брав участь у військових операціях з прочісуванням місцевості з метою виявлення та знешкодження незаконних збройних формувань.Разом з місцевими органами внутрішніх справ контролював дотримання місцевим населенням умов комендантського часу, забезпечення громадського порядку, приймав участь у проведенні операцій з ліквідації масових безчинств та затриманні озброєних угрупувань.За сумлінне виконання службових обов»язків та проявлені при цьому стійкість, сміливість і мужність нагороджений нагрудними знаками «за відзнаку в службі» 1 та 11 ступенів. 22.02.2010р. звернувся до відповідача із заявою про визнання його учасником бойових дій, однак 17.03.2010р. комісія з питань розгляду матеріалів про визнання права учасників війни та учасників бойових дій УМВСУ у Львівській області відмовила йому в цьому.
22.09.10р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить визнати неправомірними дії ГУМВСУ у Л/о щодо відмови у наданні йому статусу учасника бойових дій та зобов»язати відповідача надати йому такий статус, видавши відповідне посвідчення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, давши аналогічні пояснення. Просить позов задоволити.
Представник в ідповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належно усвідомлений про час та місце слухання справи,наслідки неявки. З матеріалів вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.
Судом встановлено, що позивач у 1988-1989роках був відряджений на підставі розпоряджень ГУВС МВС СРСР № 987 від 11.06.1988р. , №1455 від 14.09.1988р. та для виконання задач по охороні громадського порядку у Республіки Закавказзя, Середньої Азії, Абхазії, що вбачається з виписок з наказів Харківського вищого військового училища тилу МВС №290 від 25.11.1988р.,№18 від 21.01.1989р., №136 від 08.06.1989р.,№ 193 від 05.08.1988р., №147 від 16.06.1988р.,№230 від 23.09.1989р.
Як вбачається з листів військового інституту Національної гвардії України №4/2663 від 28.12.1999р. та №4/479 від 27.03.1998р., ОСОБА_1приймав участь у складі військових оперативних груп в районах надзвичайного положення по охороні громадського порядку в 1988-1990рр.
У судовому засіданні встановлено, що сержант ОСОБА_1 наказом начальника ХВВУТ МВС СРСР №208 від 27.12.1988р. нагороджений нагрудним знаком «За отличие в службе» та наказом №2 від 24.07.1989р. начальника ВОГ ГУВВ МВС СРСР-нагрудним знаком «За отличие в службе».
Відповідно до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою КМУ №63 від 08.02.1994р.»Про організаційні заходи щодо застосування Закону України»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,в такий включено й інші країни після грудня 1979р.
Загальновідомими є факти про те, що в період, який передував створенню на території СРСР незалежних держав, з 1988 по 1991р. в СРСР, зокрема в кавказьких республіках виникали етнічні конфлікти, які супроводжувались збройними сутичками. Збройні сили СРСР та органів внутрішніх справ в даний регіонах виконували бойові завдання з метою захисту мирного населення та врегулювання збройних конфліктів. Однак, в період існування СРСР не визнавалось, що в союзних республіках могли вестись бойові дії , тому реальна інформація замовчувалась.
Хоча Азербайджан,Вірменія та Узбекистан не включені у вищевказаний Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, судом встановлено, що позивач у складі військової групи виконував завдання в умовах збройних конфліктів в Нагірно-Карабахській автономній області на території Республік Закавказзя та Узбекистані із застосуванням вогнепальної зброї та піддавав ризику своє життя і здоров»я.
У постанові КМУ №63 від 08.02.1994р. »Про організаційні заходи щодо застосування Закону України»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено, що бойові дії велися і в інших країнах після грудня 1979р., інформацію про участь в них дає Генеральний штаб Збройних Сил СРСР відносно військових фахівців.Щодо осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які приймали участь у бойових діях, питання отримання інформаційних документів законодавством не передбачено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 ЗУ»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
Як встановлено судом, відповідачем 17.03.2010р. відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій, що вбачається з листа управління кадрового забезпечення ГУМВСУ у Львівській області №1/3-К-15.
Оскільки ,судом встановлено, що позивач перебував у відрядженнях в республіках колишнього СРСР, де в той період велись бойові дії, брав участь у військових операціях, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підставні, грунтуються на законі та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.7-11,17,158-163,167 КАС України, ст.6 Закону України” Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд, -
П о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Визнати неправомірними дії ГУМВСУ у Львівській області щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1.
Зобов’язати ГУМВСУ у Львівській області визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій та видати йому посвідчення встановленого зразка.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя М.І.Гулієва