№2-269\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2007 року                                                                                                        м.Виноградів

Виноградівський районий суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Попович, за участю позивача та його представника по дорученню адвоката ОСОБА_2, відповідача голови ПСП «Фанчіківське» ОСОБА_3, представників третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: голови Фанчіківської сільської ради ОСОБА_4, Виноградівської РДА Сокалоша та відділу земельних ресурсів Виноградівської РДА Соколова, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Фанчіківське», третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог: Фанчіківської сільської ради, Виноградівської РДА та відділу земельних ресурсів Виноградівської РДА про виділ паїв в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником сертифікату на право на земельну частку (пай) в КСГП «Іскра» в с.Фанчіково. Розмір частки (паю) землі, що перебуває у колективній власності КСГП «Іскра» становить 1,08 ГА, вартість паю- 4.843 грн. Сертифікат на право земельного паю видано позивачу Виноградівською РДА від 19.06.2006р. Майновий сертифікат серії НОМЕР_1 у пайовому фонді КСГП «Іскра» в розмірі 2.690 грн., виданий позивачу Фанчіківською сільською радою 14.07.2006р.

Обгрунтувуючи свої вимоги позивач вказує, що 05.12.2006р. він звернувся до відповідача про виділ в натурі земельного паю, проте відповідач листом від 08.12.2006р. відмовив, а 16.01.2007р. позивач звернувся до відповідача про виділ в натурі майнового паю, однак відповіді не одержав.

Вважаючи, що порушене його право, оскільки відповідач ухиляється від виділу в натурі майнового паю, чим завдається і моральна шкода позивачу, яку оцінює в 1700 грн., просить суд постановити рішення, яким примусити приватне сільськогосподарське підприємство «Фанчіківське» виконати зобов»язання в натурі- виділити частку майнового паю у фонді підприємства в розмірі 2.690 грн. та виділити в натурі частку земельного паю фонду підприємства розміром 1,08 ГА, стягнути з відповідача 1700 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Позивач в судовому засіданні в порядку ст.31 ЦПК України зменшив свої позовні вимоги, зокрема подав до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині виділення земельного паю в натурі і підтримав свої зменшені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості майнового паю в розмірі 2.690 грн. та 1700 грн. моральної шкоди з підстав наведених у заяві та просив суд їх повністю задоволити.

Відповідач- голова ПСП «Фанчіківське» ОСОБА_3 зменшений позов визнав частково, зокрема в суді показав, що він згідний на виплату в розмірі 2690 грн. вартості майнового паю позивача. Відносно вимог позивача щодо стягнення 1700 грн. моральної шкоди відповідав не визнав, оскільки вважає, що він своїми діями не завдавав ніякої моральної шкоди позивачу, крім цього зазначений позивачем розмір такої шкоди нічим не обгрунтований та не доведений, а відтак просив в цій частині позову відмовити.

2

Представники третіх осіб без самостійних вимог позовні вимоги щодо стягнення вартості майнового паю визнали, а в задоволенні вимог позивача щодо стягнення 1700 грн. моральної шкоди не визнали та просили суд в їх задоволенні відмовити, оскільки вони належним чином не доведені.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідачів та третьої особи на стороні відповідача, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст.25 Земельного Кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначення кожному з них земельної частки (паю).

Згідно до вимог ст.1,2 Указу Президента України від 08.08.1995р. за №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюваню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власніть КСГП, с\г кооперативам, с\г акціонерним товариствам. Право на земельну частку (пай) мають члени КСГП, СГК, СГАТ, в т.ч. пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до положень вищезазначеного Указу Президента України від 08.08.1995р. право на земельну частку не залежить від стажу роботи громадянина, його виробничих показників, місця проживання тощо.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював в КСГП «Іскра» с.Фанчиково, правонаступником якого є ПСП «Фанчіківське». Позивач є власником сертифіката на право на земельну частку (пай) в КСГП «Іскра» с.Фанчикова, розмір якого становить 1,08 ГА, вартістю 4.843 грн. \а.с.7\, а також майнового паю серії НОМЕР_1 вартістю 2.690 грн. виданого йому Фанчіківською сільською радою від 14.07.2006р. \а.с.6\.

Таким чином по справі доведено, що на час розпаювання земель КСГП «Іскра» с.Фанчиково і реформування його в ПСП «Фанчіківське" позивач являвся його працівником.

Доведеним по справі є те, що ПСП «Фанчіківське» є правонаступником КСГП «Іскра».

Згідно до положень чинного законодавства до правонаступників переходять права і обов'язки ліквідованого підприємства.

По справі встановлено, що позивачу земельного паю та майнового паю в натурі в межах та поза межами Фанчіківської сільської ради не виділено. Отже, із врахуванням зменшених позовних вимог, суд вважає, що позивач має право на стягнення вартості майнового паю в розмірі 2.690 грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд вважає їх безпідставними з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст.23 ч.1-2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Із змісту ч.З зазначеної статті випливає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступення вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування відповідно до вимог ст.З ЦК України враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи обставини справи, Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, яка є частиною національного законодавства України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Калок проти Франції" (2000р.), суд дійшов висновку, що позивачем, в порушення  вимог ст.ст.10,11   ЦПК  України  не  наведено точних  і достатніх доказів щодо

3

заподіяння відповідачем йому та членам його сім ї моральних страждань, яких саме моральних страждань він та члени його сім'ї зазнали, з чого виходив при визначенні розміру моральної шкоди, чи є безпосередній причинний зв"язок між діями відповідача та настанням негативних наслідків для нього. Оскільки суд не знаходить причинно-наслідкового зв"язку між діями відповідача та моральними стражданнями позивача, тому вимоги позивача про стягнення 1700 грн. моральної шкоди по вказаним підставам відхиляє.

Суд вважає, що часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача вартості майнового паю є адекватною компенсацією за вказані позивачем моральні страждання, а тому на цій підставі відхиляє вимоги про відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене, оцінюючи у відповідності до ст.62 ЦПК України сукупність приведених доказів, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований і такий, позаяк позивач у відповідності до ст.ЗО ЦПК України ствердив належними доказами підставність своїх вимог, підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст.25 п.7 ЗК України та Указу Президента України від 08.08.1995р. за №720\95 "Про порядок поювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Указу Президента "Про заходи щодо забезпечення захисту прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" та керуючись ст.ст. 10,11,60,212,214-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Зменшений позов задоволити частково.

Стягнути з ПСП «Фанчіківське» на користь ОСОБА_1 вартість майновго паю в розмірі 2.690 грн., 68 грн. витрат по оплаті судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження даного рішення на протязі 10-ти днів з дня його проголошення до Виноградівського районного суду. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:         А.А.Надопта