Судове рішення 13586 від 09.12.2010

Судове рішення #12370527

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц – 13586/10 Головуючий в 1-й інстанції – Овчаренко Н.Г.

Категорія – 57 Доповідач – Пищида М.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Баранніка О.П.

суддів - Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.

при секретарі - Самоткан В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна ,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2006 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою до відповідача про поділ спільно нажитого майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог, які були уточнені в ході судового засідання, позивачка посилалась на те, що з відповідачем вони перебували у незареєстрованому шлюбі з 1998 року по червень 2006 року. За час спільного проживання у лютому 2005 року ними на взятий у банку кредит була придбана трикімнатна АДРЕСА_1. У червні 2006 року шлюбні відносини з відповідачем були припинені, позивачка виїхала з квартири та проживає у м. Павлограді Дніпропетровської області.

У зв'язку з викладеним, позивачка просила стягнути на її користь грошову компенсацію ринкової вартості 1/3 частини АДРЕСА_1.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7800 грн., в іншій частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 74 СК України та прийшов до висновку, що позивачка має право на отримання грошової компенсації.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, в тому числі й позивач, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно з ч.4 ст. 60 указаного Кодексу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 3 ст.61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2009 року відповідачці відмовлено в задоволенні позову про усунення перешкод та вселенню в вищезазначену квартиру. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2009 року апеляційна скарга відповідачки на це рішення була відхилена, а рішення районного суду залишено без змін.

Цими рішеннями було встановлено, що позивачка не довела, що перебувала з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах та вказана квартира була придбана за їх спільні кошти ( а. с. 147 , 148 – 149).

Таким чином у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Оскільки судове рішення відповідає фактичним обставинам справи, але судом неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України ухвалене судове рішення - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2010 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна – відмовити .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти.

Головуючий

Судді