АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-5907/2010 р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 57 Білої Л.М.
Доповідач Сорока Л.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Сороки Л.А.
суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.
при секретарі: Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області про зобовязання перерахунку пенсії, як дитині війни, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено повністю..
Суд зобовязав управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недонараховану щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. з урахуванням фактично отриманих сум.
З першого січня 2010 р. виплати проводити відповідно до діючого законодавства згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на час нарахування цих виплат.
Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що пенсійні виплати позивачу проводились відповідно до виділених державою коштів, а також з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №530.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема, статтею 6-ю цього закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки є громадянином України, якому до 2-го вересня 1945 р. було менше 18 років, тобто, відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни.
Суд вірно зазначив, з якого періоду відповідач повинен обрахувати підвищення до пенсії, врахувавши при цьому рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р.
Приймаючи рішення по справі, суд правильно виходив із пріоритетності законів над підзаконними актами, зокрема, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» над постановами Кабінету Міністрів України, якими регулюються зазначені у позові питання.
Вказівка суду щодо нарахування позивачу пенсії з 01.01.2010 р. не протирічить Закону, оскільки суд зазначив, що цей розрахунок повинен відповідати нормам діючого на час розрахунку законодавства.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, положення ЦПК України, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Оскаржуване судове рішення є правильним, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмільнику Вінницької області відхилити.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: