КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2а-7039/10/1070 Головуючий у 1- й інстанції Ткаченко О.Є.
Суддя - доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
02 грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Морозівської сільської ради Баришівського району київської області, Відділу земельних ресурсів Баришівського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішень та визнання недійсними правових актів, –
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року справу передано на розгляд до Баришівського районного суду Київської області.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи у новому складі суду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції –скасуванню та постановленням нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Так, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про передачу даної справи до іншого суду з підстав непідсудності даної справи Київському окружному адміністративному суду.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, що оскільки одним з відповідачів по справі є Морозівська сільська рада, то в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, дана справа підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Морозівської сільської ради Баришівського району київської області, Відділу земельних ресурсів Баришівського району Київської області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до Морозівської сільської ради Баришівського району київської області та до Відділу земельних ресурсів Баришівського району Київської області.
Відповідно до п. 1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. № 12, управління (відділ) Держкомзему в районі) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.
У відповідності до п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Відділ земельних ресурсів Баришівського району Київської області є місцевим органом виконавчої влади.
Згідно з ч. 3 ст. 18 КАС України, справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
З положень вказаної статті вбачається, що саме позивач вправі вирішувати до якого суду звертатись, у випадку, якщо відповідачем є місцевий орган виконавчої влади, а позивач оскаржує дії або бездіяльність посадових осіб такого місцевого органу виконавчої влади.
За таких обставин, позивач вірно визначив предметну підсудність вказаної справи, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи до Баришівського районного суду Київської області.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, та його представник не погодились з оскаржуваної ухвалою суду першої інстанції та зазначили, що оскілки позивач проживає та зареєстрований в Оболонському районі м. Києва, то вказана справа повинна розглядатись саме Оболонський районним судом м. Києва, так як його юрисдикція Оболонського районного суду м. Києва розповсюджується на вказаний район.
Колегія суддів приймає до уваги такі доводи апелянта та зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, 04214.
За таких обставин, оскільки оскаржується рішення, дії та бездіяльність, які стосуються позивача, та з урахуванням правил територіальної підсудності, колегія дійшла висновку про направлення цієї справи на розгляд до Оболонского районного суду м. Києва через Київський окружний адміністративний суд.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що суду першої інстанції необхідно звернути увагу на підвідомчість вимог позовної заяви.
Відповідно до статті 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно з ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим така ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружн?ого адміністративного суду в?ід 04 жовтня 2010 року –задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року –скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для передачі до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук