КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-17551/08 Головуючий у 1-й інстанції: Невгад Л.М.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги,–
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, в якому просив:
- зобов’язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради нарахувати та виплатити суму недоотриманої одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи в розмірі 3448 за 2008 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду –скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня підлягають задоволенню за 2008 рік.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач являється інвалідом війни II групи, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с. 4).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(редакція від 01.01.2008 р.), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"»від 12 березня 2008 року № 183, установити, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - разова грошова допомога), здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни II групи - 400 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач за 2008 рік отримав разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 400,00 грн. 25 квітня 2008 року, тобто в розмірі, передбаченому законодавством на час виплати, про що свідчить відповідна довідка (а.с. 9).
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI, якими було змінено розмір допомоги інвалідам війни до 5 травня, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
За таких обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення відповідних виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року у розмірі, передбаченому законодавством, положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, у зв’язку з чим вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, України колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2008 року –задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2008 року –скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук