ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої Матковської Л.О.
суддів :Ніколової Б.Ю., Ніколаєвої В.М.
при секретарі: Доробалюк Л.В. з участю : представників відповідачів Ворстюка Д.Д., Площинського А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22а-637 за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Ярмолинецького районного суду від 28 серпня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, головного управління державного казначейства при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації України, Хмельницького обласного управління юстиції, територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області про стягнення заробітної плати,
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В грудні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перший працює головою, а друга суддею Городоцького районного суду, проте в порушення вимог Закону України "Про статус суддів" та іншого законодавства, відповідачі з 1996 по 2004 рік систематично не виплачували їм в повному обсязі премії, матеріальні допомоги, надбавки за досягнення праці, вислуги років, відпускних та інше, що складає ОСОБА_1 - 57749 грн. 70 коп., ОСОБА_2 - 43773 грн. 97 коп. Крім цього, просили стягнути судові витрати по 900 грн. кожному. Зазначені суми позивачі просили стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України.
Постановою Ярмолинецького районного суду від 28 серпня 2006 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з Міністерства фінансів України на користь ОСОБА_1 57749 грн. 17 коп., і 900 грн. судових витрат, а всього 58649 грн. 17 коп., та ОСОБА_2 43773 грн. 97 коп., судові витрати в розмірі 900 грн., а всього 44673 грн. 97 коп.
В апеляційній скарзі Державна судова адміністрація України вважає постанову суду незаконною і просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Крім того, аудиторські висновки, від 14.11.2005 року не є належними доказами по справі , позивачами не надано наказів голови суду щодо виплати відповідних надбавок, не враховано, що преміювання працівників судів здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання .
Головуюча у першій інстанції -Лабань Г.В. Справа № 22а-637
Доповідач - Матковська Л.О. Категорія 39,42
Апеляційна скарга Державної судової адміністрації України частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови та ухвалення нового рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 працює головою Городоцького районного суду Хмельницької області, ОСОБА_2 працює суддею цього ж суду.
Згідно аудиторської довідки № 281 від 14.11.2005 року заборгованість перед позивачами за період з січня 1996 року по грудень 2004 року, становить ОСОБА_1 -57749 грн. 17 коп., ОСОБА_2 - 43773 грн. 97 коп. Зазначені суми складаються із посадового окладу, включаючи доплати за кваліфікаційний клас, надбавку за інтенсивність праці, надбавку за досягнення праці, надбавку за вислугу років, щомісячні премії, відпускні, матеріальну допомогу та додатковий посадовий оклад.
Відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 18 Закону України „Про статус суддів" від 7.02.2002 року передбачено, що фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава. Забезпечення функціонування судової влади передбачає : окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів, гарантування достатнього рівня соціального забезпечення судів.
Віповідно до ст. 44 Закону України „Про статус суддів" заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Крім зазначеної норми Закону, яка є обов"язковою для всіх державних органів , нарахування заробітної плати регулюється також відповідними Указами Президента України №614/94 від 17.10.1994 року „Про надбавки до посадових окладів за кваліфікаційні класи суддів та арбітрів", та № 584/95 від 10.07.1995 року , № 856/96 від 19.09.1996 року „Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів", Постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 21.01.1993 року „Про умови оплати праці працівників суду", №2288 від 13.12.1999 року „Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів".
Вирішуючи спір по суті, суд стягнув заборговану заробітну плату з Міністерства фінансів України, при цьому не врахував, що законодавством визначений інший порядок відшкодування такої заборгоаності.
Згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік для здійснення видатків на виконання судових рішень на користь суддів передбачено бюджетну програму за КПКВ 0501150 „Виконання рішень судів на користь суддів". У відповідності до зазначеного Закону в Державному казначействі України відкрито спеціальний рахунок, розпорядником якого є Державна судова адміністрація України. Здійснення видатків за рахунок інших бюджетних програм суперечить принципу цільового використання бюджетних коштів, тому постанова суду першої інстанції про стягнення коштів з Міністерства фінансів України підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що ДСА не може нести відповідальності по заборгованості нарахованій до 2003 року не грунтуються на законі, оскільки згідно ст.ст. 120, 126 Закону України „Про судоустрій України", Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 03 березня 2003 року Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів Державного бюджету на утримання судової влади.
Судом прийнято як доказ по справі розрахунок заробітної плати позивачів, зроблений аудиторською фірмою. Оскільки відповідачі не подали інших доказів на його спростування, суд обгрунтовано, відповідно до ст.70 КАС України визнав цей доказ належним.
Керуючись ст.ст. 198,199,201,254 КАС України , колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задоволити частково.
Постанову Ярмолинецького районного суду від 28 серпня 2006 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити.
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь
ОСОБА_1 57749 грн. 17 коп. заробітної плати та 900 грн. судових витрат, а всього 58649 грн. 17 коп.
на користь ОСОБА_2 43773 грн. 97 коп. заробітної плати та 900 грн. судових витрат, а всього 44673 грн. 97 коп.
Зазначену суму списати з розрахункового рахунку Державного бюджету України № 352 301 5004024 відкритого у Державному казначействі України, МФО 820172.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.