КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2024 року                м. Кропивницький               Справа № 340/5651/24

          Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Голови обласної ради Кіровоградської області Дрозда Юрія Васильовича про зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

                       До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови обласної ради Кіровоградської області Дрозда Юрія Васильовича, у якій просить суд:

          - зобов`язати голову обласної ради Юрія Васильовича Дрозда надати ОСОБА_1 належну відповідь по суті її заяви від 10.07.2024.

          За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

           Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, у вступній частині позовної заяви відсутні відомості про  реєстраційний номер облікової картки платника податків позивачки, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно з пунктами 4, 5 і 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

          Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

           1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

           2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

           3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

           4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

           5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

           6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

          Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст заявлених позовних вимог повинен сформульований максимально чітко і зрозуміло до конкретного відповідача, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

В позовній заяві позивач просить зобов`язати голову обласної ради Юрія Васильовича Дрозда надати ОСОБА_1 належну відповідь по суті її заяви від 10.07.2024.

Тобто, прохальна частина позовної заяви не містить посилань на те, які саме дії або бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними з метою захисту порушеного права позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів у неналежний спосіб, шляхом заявлення лише позовної вимоги про зобов`язання вчинення певних дій без оскарження водночас відповідних рішення, дій або бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим, з огляду на наведені вище положення КАС України, суд не уповноважений на власний розсуд визначати належний спосіб захисту порушеного права, тому пропонує позивачці провести зміст позовних вимог у відповідність до визначених КАС України способів захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

                Пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява та додані до неї матеріали не містять письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини четверної статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують усі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

          Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163:2020. Зазначена норма передбачає, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

          Судом встановлено, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином позивачем, зокрема не містять власного підпису позивача та дати їх засвідчення.

          Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

           Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

                Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

           Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

          Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:

           - немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

          - майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

          Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак, ОСОБА_1 належало сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.

          Однак, позивачем не додано до позову документи про сплату судового збору.

          Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити,  розстрочити, відстрочити сплату судового збору, яке обґрунтоване тим, що вона є малозабезпеченою особою та отримує пенсію у розмірі 4500,00 грн.

          Розглянувши вказане клопотання щодо відстрочки сплати судового збору за подання вищевказаного позову до ухвалення судового рішення у справі, суд зазначає наступне.

          Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

          Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

           1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

           2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

           3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

          Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу.

Суд зазначає, що позивачем не наведено розрахунків (або обґрунтованих пояснень тощо) і не надано доказів, які б підтверджували, що її витрати не дозволяють сплатити судовий збір.

Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.

Отже, приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" стосовно звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору за певним предметом позову, розповсюджуються в сукупності з оцінкою судом майнового стану вказаної особи.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові справа № 1340/5847/18 від 19.12.2020, а саме передбачена законом можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов`язана виключно з майновим станом сторони.

Як вже було зазначено, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження її майнового стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачкою наявності підстав для звільнення,  розстрочення, відстрочення сплату судового збору, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для його задоволення.

          За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України (у двох екземплярах); доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища); власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; належним чином засвідчених копії додатків до позовної заяви для суду та відповідача.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення,  розстрочення, відстрочення сплату судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови обласної ради Кіровоградської області Дрозд Юрія Васильовича про зобов`язання вчинення певних дій, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                         М.Я. САВОНЮК