Справа № 22ц-21979/10 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 5 (3) Макарова Т. Ю.
Доповідач – Соколан Н.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді: - Митрофанової Л.В.,
суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л. В.
при секретарі: - Бондарі Ю.А.
за участю: позивача - ОСОБА_6;
Представника ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Діжак Олени Степанівни;
Представника ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - Третяк Максима Леонідовича;
Представника ДП «Кривбасшахтозакриття» - Троценко Вікторії Валеріївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Відкритого акціонерного товариства «АрселерМіттал Кривий Ріг», Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», третя особи без самостійних вимог на стороні відповідачів – Широківська державна адміністрація Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Широківського району Дніпропетровської області, Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, про усунення загрози життю, здоров’ю, майну позивача, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення підприємницької (господарської) діяльності на об’єктах підвищеної небезпеки та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 звернулися до суду із позовом позовом до ВАТ «Південний ГЗК», до ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Широківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Широківського району Дніпропетровської області, Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров’ю, майну позивача, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення підприємницької (господарської) діяльності на об’єктах підвищеної небезпеки та відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Ухвалою суду від 02.12.2008 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_13 закрито у зв’язку з її смертю. Позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги, в останній редакції свого позову просили з метою усунення загрози їх життю, здоров’ю та майну зобов’язати відповідачів провести невідкладне відселення родини позивачів з їх постійного місця проживання – будинку АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, надати їм нове житло, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_6 вартість належного їй житла, земельної ділянки для будівництва та обслуговування зазначеного домоволодіння та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також стягнути на користь позивачів завдану їм моральну шкоду та судові витрати.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Відкритого акціонерного товариства «АрселерМіттал Кривий Ріг», Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про усунення загрози життю, здоров’ю, майну позивача, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення підприємницької (господарської) діяльності на об’єктах підвищеної небезпеки та відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ДП «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 6000 грн., на користь ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 4 000 грн., на користь ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди 4000 грн. та стягнуто солідарно на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 8 грн. 50 коп. кожному. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 59 грн. 49 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом усіх обставин справи. Суд дійшов помилкового висновку, що майновим правам позивачів не було спричинено шкоди; розмір стягнутої моральної шкоди не співрозмірний із завданими стражданнями.
В апеляційній скарзі представник відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд не вірно дав оцінку доказам, не обґрунтовано застосував ст.. 1190 ЦК України. Крім того суд відмовляючи у задоволенні позову матеріального характеру, визнав право відповідачів на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Південний ГЗК» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, так як суд не вірно оцінив письмові докази та не навів доказів наявності вини у завданні позивачам моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ДП «Кривбасшахтозакриття» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, з тих підстав, що їх вини у спричиненні моральної шкоди позивачам немає.
В своїх запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволення, а апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі проживають у будинку АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, який розташований на лівому березі ріки Інгулець та межує з півночі з відвалами ВАТ «Південного ГЗК», які знаходяться на відстані 600 м. від села, з північно-східної сторони межує з хвостосховищем «Войкове», яке належить ВАТ «Південний ГЗК» та з хвостосховищем «Об’єднане», яке належить ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» та ВАТ «Південний ГЗК», які знаходяться на відстані 1,7 – 3,3 км. від села та межує з південно-східної сторони на відстані 3 км. від села зі ставком – накопичувачем шахтних вод в балці Свистунова, який належить КП «Кривбасшахтозакриття».
У зв’язку з промисловою експлуатацією зазначених об’єктів у грунтові води за місцем проживання позивачів стались витоки високомінералізованих та забруднених вод у зв’язку з чим на початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території стали виявляться зсувні, суфозійні явища, деформація земної поверхні, які впливають на стан будинку і земельної ділянки позивачів.
Таким небезпечним екологічним становищем в с. Новоселівка на протязі тривалого часу і по теперішній час займаються органи місцевої влади, місцевого самоврядування та інші органи державної виконавчої влади.
Разом з тим, садиба позивачів не знаходиться в межах встановленої санітарно-захисної зони і територія де знаходиться будинок позивачів не визнана зоною надзвичайної екологічної ситуації відповідно до ЗУ «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». Крім того, будинок позивачів не визнаний у встановленому порядку аварійним.
Виходячи з цих обставин, суд дійшов висновку, що позивачам, внаслідок їх тривалого проживання в с. Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області, завдана моральна шкода яка виразилась: у проживанні їх у забрудненій території, у нанесенні пилу з відвалів на їх садибу, у обмеженні користування питною водою, у перетворенні питної води у їх колодязі на високомінеральнізовану воду непридатної для вживання та у не можливості позивачки ОСОБА_6 в реалізації свого права на відчуження будинку із-за відсутності попиту на його купівлю.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди позивачам, суд зазначив, що підприємства відповідачів (кар’єри, відвали, гідротехнічні споруди) представляють єдиний індустріальний вузол і розмежувати їх вплив на оточуюче середовище не можливо і з цих підстав суд дійшов висновку про солідарну відповідальність відповідачів за спричинену позивач моральну шкоду.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є помилковим, оскільки не відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Суд не навів в рішенні доказів про протиправну діяльність (бездіяльність) відповідачів, якими було завдано моральну шкоду та не зазначив в чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідачів та настанням моральної шкоди для позивачів.
Колегія суддів вважає, що господарська діяльність відповідачів, яка пов’язана з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки – гідроспоруд, відвалів, не знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з моральною шкодою, якої зазнають позивачі в селі Новоселівка, оскільки позивачі не надали доказів про невиконання відповідачами або про їх ухилення від виконання рішень органів державної влади, інших компетентних органів по виконанню конкретних дій у виробничій діяльності з метою недопущення негативного техногенного впливу на навколишнє середовище за місцем проживання позивачів.
Відповідачі надали суду докази про те, що всі гідрогеологічні споруди будувалися згідно проектів з позитивними висновками експертних установ і були прийняті в експлуатацію державними комісіями, а в період їх експлуатації не надходили приписи відповідних органів про негативний вплив їх виробничої діяльності на територію села Новоселівка та у тому числі і на будинок позивачів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивачів моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди, оскільки географічне розміщення с. Новоселівка та промислова експлуатація об’єктів на протязі тривалого часу привели до негативних геологічних процесів на території села Новоселівка де проживають позивачі.
Керуючись ст.ст. 303, 307,п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» задовольнити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2010 року в частині стягнення моральної шкоди солідарно з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_6 в розмірі 6 000 грн., на користь ОСОБА_10 в розмірі 4000 грн., на користь ОСОБА_11 в розмірі 4000 грн., судового збору на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 8 грн. 50 коп. кожному - скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Відкритого акціонерного товариства «АрселерМіттал Кривий Ріг», Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», третя особи без самостійних вимог на стороні відповідачів – Широківська державна адміністрація Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Широківського району Дніпропетровської області, Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: