Справа № 2-407/2010р.

                                                                    РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    26 листопада 2010 року                                                  м. Звенигородка

    Звенигородський районний суд, Черкаської області  в складі:

                            головуючої судді:                                           Гончаренко Т.В.

                            при секретарі:                                                 Блискавка А.С.

                            з участю: позивача                                         ОСОБА_1

       розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Звенигородської міської ради Черкаської області, третя особа без самостійних вимог відділ регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Звенигородської райдержадміністрації про визнання права власності на спадкове майно,

                                                                  в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Звенигородської міської ради Черкаської області про визнання належності майна та визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1.

На обгрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дідусь – ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько – ОСОБА_3. Після смерті дідуся ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне дідусю майно, в тому числі і на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, який дід побудував на виділеній йому у користування земельній ділянці.  Однак він не може одержати спадщину після смерті діда по закону, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно – на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями, через те, що спадковий будинок не зданий в експлуатацію, не проведена його державна реєстрація.

          В судовому засіданні позивач просить позов задовольнити повністю.

          Представник відповідача в судове засідання не з”явився,  звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та просить позов задовольнити повністю.

            Представник третьої особи відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Звенигородської райдержадміністрації Черкаської області, які в установленому законом порядку, передбаченому ст.74 ЦПК України були повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причину своєї неявки, клопотання про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

    Судом встановлено  такі факти:  

           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в м.Звенигородка, Черкаської області;

Його батьками є: батько – ОСОБА_3, мати – ОСОБА_5 (а.с.6);

Батько позивача ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Звенигородка Черкаської області, його батьки: батько ОСОБА_2, мати ОСОБА_6 (а.с.8);

           ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача - ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації смертей  14.12.2006 року зроблено актовий запис №342 (а.с.9);  

           ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації смертей  21.01.2009 року зроблено актовий запис №21 (а.с.7);  

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його майно, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с.18-22);

           Позивач ОСОБА_1 є внуком спадкодавця;

           В даний час ОСОБА_1 звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори із заявою, щоб йому видали свідоцтво про право на спадщину після смерті діда ОСОБА_2по закону, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї причини, що для цього необхідно надати свідоцтво про право власності ОСОБА_2  на вказаний житловий будинок, який не було здано в експлуатацію;

          Позивач звернувся в Звенигородське відділення ЧОБТІ з проханням видати йому витяг з реєстру про право власності на житловий будинок, але йому знову було відмовлено у його видачі, мотивуючи тим, що на будинок немає правовстановлюючих  документів;

           Рішенням виконкому Звенигородської міської ради від 04.02.1959 року №3 ОСОБА_2 було відведено під забудову земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка становить 600.0 кв.м.; Згідно технічного паспорту бюро техінвентаризації площа земельної ділянки по фактичному користуванню становить 0.0786 га.

          На підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 16.02.1959 року ОСОБА_2 надано в користування земельну ділянку за вказаною адресою (а.с.11-12);  

          На виділеній земельній ділянці в період 1967-1975 року ОСОБА_2 побудував: житловий будинок, житловою площею 35.2 кв.м., загальною площею 57.7 кв.м.; прибудову – а, площею – 13.5 кв.м.; навс- а1, площею 12.6 кв.м.; сарай-Б, площею 30.3 кв.м., погріб – В, площею 14.8 кв.м.; убиральню – б, площею 1.1 кв.м.; огорожу №1; огорожу №2; ворота з хвірткою №3;

             Після закінчення будівництва ОСОБА_2 не здав будинок з надвірними спорудами в експлуатацію та не отримав свідоцтво про право власності на нього.

             Житловий будинок складається з веранди – площею 6.3 кв.м.; кладової – площею 3.9 кв.м.; кухні – площею 6.8 кв.м.; коридору – площею 5,5 кв.м.; кімнати – площею 9.2 кв.м.; кімнати – площею 11.4 кв.м.; кімнати – площею 14.6 кв.м. Всього загальною площею – 57.7 кв.м., житловою площею 35.2 кв.м.

Відповідно до висновку відділу регіонального розвитку, містобування, архітектури та житлово-комунального господарства Звенигородської райдержадміністрації від 25.11.2010 року №185 щодо відповідності забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державним будівельним нормам і правилам закінчений будівництвом житловий будинок на садибі АДРЕСА_1 розміщений без порушення генплану забудови та містобудівних норм. При розміщенні на садибі житлового будинку та сараю порушено нормативну відстань до будівель на суміжних садибах (до господарської будівлі суміжної садиби АДРЕСА_1 та до господарської будівлі суміжної садиби АДРЕСА_3), визначену додатком 3.1 державних будівельних норм ДБН 360-92** „Містобудування.Планування і забудова міських і сільських поселень”. Згідно дадатку 1 БНіП 2.07.01-89 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, який втратив чинність у 1992 році, відстань між житловими будинками та господарськими будівлями (сараями, гаражами, банями) не нормувались, якщо загальна площа забудови, враховуючи незабудовану площу між ними, дорівнює найбільшій допустимій площі забудови одного будинку того ж ступеня вогнестійкості без протипожежних стін. Згідно пункту 5.24 БНіП 11-60-75 „Планування і забудова міст, селищ і сільських населених пунктів”, який втратив чинність у 1989 році, відстань між одно-, двохквартирними житловими будинками та господарськими будівлями садибної забудови в межах однієї пари садиб не нормувались. Містобудівні норми не порушені щодо меж із суміжними садибами, лінії регулювання забудови та „червоної” лінії вулиці Щедріна (а.с.41-42);

                                                                     -   2    -

згідно довідки головного державного санітарного лікаря Звенигородського району №623 від 21.06.2010 року при проведені санітарно-гігієнічного обстеження помешкання за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано порушень державних санітарних та будівельних норм України ДБН 360-92** (а.с.16);

згідно довідки головного державного інспектора з пожежного нагляду у сфері пожежної безпеки Звенигородського району №867 від 19.11.2010 р. встановлено, що забудова земельної ділянки за адресою м.Звенигородка по АДРЕСА_1 здійснена з порушенням вимог будівельних норм згідно додатку 3.1 ДБН 360-92** , оскільки протипожежний розрив від житлового будинку до будівлі на ділянці АДРЕСА_2 складає 4 метри – (нормативна-8м.), протипожежний розрив від сараю до будівлі на ділянці АДРЕСА_3 складає 5 метрів при нормативній 8 м.). Згідно ДБН 79-92 (який втратив чинність у 2005 році) житлові будинки для індивідуальних забудовників України п.6 таблиці 1 розділу 2 у виняткових випадках за погодженням з місцевими виконавчими органами допускається відстань між житловими будинками та господарськими будівлями не нормувати, якщо загальна площа забудови, враховуючи незабудовану площу між ними, дорівнює найбільшій допустимій площі забудови одного будинку того ж ступеня вогнестійкості без протипожежних стін (а.с.40).  

         Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав:

       згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена /створена/ особою, набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Право власності на новоутворене нерухоме майно / житлові будинки, будівлі,  споруди тощо/ виникає з моменту завершення  будівництва / стоворення майна/,  а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

            Ст.182 ЦК України  встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі,  обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

             Таким чином судом встановлено, що нині покійний ОСОБА_2 на відведеній йому земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 на підставі належно одержаного дозволу побудував у 1967 році житловий будинок, у 1975 році господарські споруди: сарай, погріб під сараєм, убиральню, огорожі, ворота з хвірткою. При будівництві житлового будинку та господарських будівель встановлено відхилення від плану забудови не є істотним.

          За таких обставин необхідно визнати належність вказаної садиби спадкодавцю ОСОБА_2.

          Позивач є внуком спадкодавця ОСОБА_2 Син ОСОБА_2, батько позивача – ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

          Тому згідно ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем за законом. Після смерті дідуся він подав до Звенигородської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

          За таких обставин право власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями  необхідно визнати за позивачем, як спадкоємцем та зобов”язати його провести державну реєстрацію спадкового нерухомого майна.

     На підставі ст. 182, 328, 331, 376, 1216, 1217, 1220, 1222, 1268, 1269 ЦК України,    керуючись ст. 10,11,  60,61,  208, 209, 212- 215  ЦПК України суд, -  

                                                                          в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до Звенигородської міської ради Черкаської області, третя особа без самостійних вимог відділ регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Звенигородської райдержадміністрації про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

         Визнати належність майна, а саме: житлового будинку, що складається з веранди площею – 6.3 кв.м., кладової – площею 3.9 кв.м., кухні – площею 6.8 кв.м., коридору - площею 5.5 кв.м., кімнати площею – 9.2 кв.м., кімнати площею – 11.4 кв.м, кімнати площею – 14.6 кв.м.; всього загальною площею – 57.7 кв.м., житловою площею 35.2 кв.м. та прибудову – а, площею 13.5 кв.м., навіс – а1, площею 12.6 кв.м., сарай – Б, площею 30.3 кв.м., погріб – В, площею 14.8 кв.м., убиральню – б, площею 1,1 кв.м., огорожу №1, огорожу №2, ворота з хвірткою №3, яке розташоване по АДРЕСА_1 - померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

         Визнати право власності в порядку спадкування за законом за – ОСОБА_1 на майно померлого ОСОБА_2, а саме на: житловий будинок, що складається з веранди площею – 6.3 кв.м., кладової площею - 3.9 кв.м., кухні площею -6.8 кв.м., коридору площею – 5.5 кв.м., кімнати площею – 9.2 кв.м., кімнати площею – 11.4 кв.м, кімнати площею – 14.6 кв.м.; всього загальною площею – 57.7 кв.м., житловою площею 35.2 кв.м. та надвірні споруди: прибудову-а, площею - 13.5 кв.м.; навіс – а1, площею 12.6 кв.м.;  сарай – Б, площею – 30.3 кв.м.; погріб – В, площею 14.8 кв.м.; убиральню – б, площею – 1.1 кв.м.;  огорожу №1; огорожу №2; ворота з хвірткою №3, розташованих по АДРЕСА_1.

         Зобов’язати ОСОБА_1 провести державну реєстрацію спадкового нерухомого майна.

         ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнений на підставі ст.4 п.18 ДКМУ „Про державне мито”.

        Звенигородську міську раду звільнити від сплати Державного мита.    

        Копію рішення протягом двох днів з дня його винесення направити відповідачу, третій особі рекомендованим листом з повідомленням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                      Суддя