АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 10654/2010 року Головуючий по 1-й інст.: Колотієвський О.О.
Суддя-доповідач: Карнаух П.М
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючої: Обідіної О.І.,
Суддів: Карнауха П.М., Дорош А.І.
при секретарі: Буряк С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 березня 2009 року
у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 березня 2009 року позов Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ЗАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за кредитним договором №20.119 від 02 серпня 2007 року в розмірі 27456 гривень 63 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 146 грн. 20 коп. з кожного на користь ЗАТ «ПроКредитБанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 6 грн.09 коп. з кожного на користь держави несплачену частину судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального і процесуального права, та направити справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню.
Згідно ч.1ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
У відповідності зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, між ЗАТ«ПроКредитБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 20. 119 від 02 серпня 2007 року в сумі 20 000 грн.
На підставі п.1.1. кредитного договору із суми кредиту було утримано комісію за видачу кредиту в розмірі 3 % від суми кредиту – всього 600 грн.
Згідно п.2.1. даного кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним в порядку та строки згідно Графіку повернення кредиту і сплати відсотків, наведених у Додатку № 1 до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно Графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 банківських днів, позивач набуває право: вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним; вимагати відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем (позичальником) умов кредитного договору.
У зв’язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, 10.09.2008 р. позивачем було направлено ОСОБА_2 вимогу про погашення кредиту від 14 серпня 2008 року.
На підставі п.4.2 вказаного кредитного договору ОСОБА_2 був зобов’язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п’яти банківських днів з дня відправлення позивачем письмової вимоги про дострокове погашення, що підтверджено штампом поштового відділення, у випадках, передбачених у п.4.1 кредитного договору.
ОСОБА_2 не виконав своїх зобов’язань за кредитним договором, а саме не здійснив дострокового погашення кредиту, відсотків за користування ним та сплату штрафних санкцій. У зв’язку з цим виникла прострочена заборгованість за кредитним договором. Відповідно до п.2.2. кредитного договору при простроченні платежу або частини платежу відповідач зобов’язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов’язань за кожний день прострочення.
Станом на 05.02.2009 р. загальна заборгованість ОСОБА_2 за вищевказаним договором склала 27456 грн. 63 коп., з яких заборгованість за капіталом 16616,43 грн.; заборгованість по відсотках кредиту – 3372,19 грн.; заборгованість за пенею - 6939,97 грн.; заборгованість за фактичне прострочення користування простроченим капіталом кредиту – 528,04 грн. В зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов’язань за договором та несплатою у встановлений строк кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій позивач набув право примусового стягнення з останнього повної суми заборгованості у судовому порядку.
Для забезпечення належного виконання кредитних зобов’язань 02 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель солідарно з боржником відповідає за виконання обов’язку за договором кредиту.
Приймаючи до уваги обсяг наданих позивачем доказів та характер спірних правовідносин, суд першої інстанції обґрунтовано застосувавши норми цивільного законодавства, прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ЗАТ«ПроКредитБанк» та визначив обов’язок відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 сплатити заборгованість за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги не містять відповідних доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія судів приходить до висновку про те, що рішення постановлено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим не вбачається підстав для скасування або зміни судового рішення.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та відхиляє апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: /підпис/ О.І. Обідіна
Судді
Апеляційного суду: /підпис/ П.М. Карнаух
/підпис/ А.І. Дорош
Копія згідно: