АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-13983/2010 року                                                Головуючий по 1-й інстанції :

                                                                                                                      Зацеркляний В.К.

                                                                                                 Суддя-доповідач:  Карнаух П.М.                                                                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

1 листопада 2010  року                                                                              м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючої :  Обідіної О.І.

Суддів :  Карнауха П.М., Дорош А.І.

при  секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_1

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року

у цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

             Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-

В С Т А Н О В И Л А:

          У липні 2010 року   ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у 1998 році. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом Харківського політехнічного університету та закінчив І курс. Матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання, відповідач не надає, а тому на підставі ст.199 Сімейного кодексу України просила стягнути з нього аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму  на дитину відповідного віку, до досягнення нею 23 річного віку.

            Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання, в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку /доходів/, починаючи із 19.07.2010 року, але не довше ніж до досягнення  23 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову, оскільки він не має матеріальної можливості сплачувати аліменти.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,  вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть  надавати матеріальну допомогу.

За змістом ст.184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано  в 1998 році.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю та навчається в Харківському політехнічному університеті, закінчив І курс. Матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання, відповідач не надає.

При розгляді даної справи судом  встановлено, що відповідач є працездатною особою та може надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про стягнення з   ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3   аліментів на його утримання, оскільки він продовжує навчання.

Разом з тим не можна погодитися з розміром стягнутих з відповідача аліментів, оскільки платник аліментів не працює, має нерегулярний, мінливий дохід.

У звґязку з цим  колегія суддів приходить до висновку  про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а саме: 250 грн.

Крім того, суд першої інстанції стягнув аліменти на користь ОСОБА_3, який не притягнутий до участі в справі. Враховуючи викладене, аліменти підлягають стягненню на користь   ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.307, 309 п.3.4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

            Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   – задовольнити частково.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2010 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів в розмірі 250 грн. щомісячно на період його навчання, починаючи із 19.07.2010 року, але не довше ніж до досягнення  23 років.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:                                                                                      /підпис/     О.І. Обідіна

Судді:                                                                                                 /підпис/     П.М. Карнаух  

                                                                                                               /підпис/      А.І. Дорош

Копія згідно: