АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –14180 /2010 року Головуючий по 1-й інстанції :
Логвінова О.В.
Суддя-доповідач: Карнаух П.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Карнауха П.М.,
Суддів: Прядкіної О.В., Пилипчук Л.І.
при секретарі: Киві А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Військового прокурора Полтавського гарнізону
на рішення Київського районного суду м.Полтави від 7 жовтня 2010 року
у справі за позовом військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року військовий прокурор Полтавського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, посилаючись на те, що в ході проведеної військовою прокуратурою Полтавського гарнізону перевірки було встановлено, що на підставі рапорту колишнього військовослужбовця підполковника ОСОБА_3 від 02.08.2004 р. та письмового дозволу колишнього командира військової частини А 2673 ОСОБА_3, його дочка ОСОБА_2 та чоловік дочки з 2004 року проживають у гуртожитку Міністерства оборони України за адресою АДРЕСА_2. Згідно наказу командира військової частини А 2673 від 12.12.2005 р. ОСОБА_3 був звільнений із займаної ним посади і виключений із списків особового складу військової частини. ОСОБА_3 є пенсіонером Збройних Сил України і йому на склад сім’ї з чотирьох чоловік отримав у 1990 році за рахунок фонду Міністерства оборони України 3-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене, прохали виселити відповідачів з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 7 жовтня 2010 року у позові військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення – відмовлено.
В апеляційній скарзі військовий прокурор Полтавського гарнізону прохає рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рапорту з дозволу колишнього командира військової частини А 2673, ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_1, їх дочка ОСОБА_2 з серпня 2004 року поселені у гуртожиток за адресою АДРЕСА_2. Гуртожиток є власністю держави в особі Міністерства оборони України та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтави.
Наказом Командувача Повітряних Сил України від 12 листопада 2005 року № 264 ОСОБА_3 звільнений у запас та відповідно до наказу № 8 від 12.12.2005 р. командира військової частини А 2673 з 12.12.2005 р. виключений із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення (а.с.31).
Згідно довідки КЕВ м.Житомир від 4.04.2008 р. ОСОБА_3 та членам його родини в 1999 році за рахунок фонду Міністерства оборони України було надано 3-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з зняттям з квартирного обліку по черзі Міністерства оборони України. ОСОБА_3 виписався з вищевказаної квартири 11.01.2005 року в м.Полтаву, не переоформивши особовий рахунок на дружину.
Відповідно довідки КЕВ м.Полтава від 14.05.2010 р. ОСОБА_3, його дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкають в гуртожитку КЕВ м.Полтава за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_1, яка проживає за вищевказаною адресою без реєстрації, у Списках військовослужбовців Полтавського гарнізону КЕВ м.Полтава, які потребують поліпшення житлових умов, станом на 01.01.2010 р. на квартирному обліку не перебували.
28.12.2007 р. ОСОБА_3 взятий на квартирний облік при виконкомі Полтавської міської ради складом сім’ї з 2-х чоловік в зв’язку з реєстрацією в адмінбудинку під порядковим № 4541 та включений в пільговий список відповідно до ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за № 142 разом з дочкою ОСОБА_2
23.03.2010 р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано, квартиру АДРЕСА_1 було за рішенням суду виділено ОСОБА_1
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 згідно ст.125 ЖК України не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення - оскільки є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи при виконанні обов’язків військової служби, та 28.12.2007 р. взятий на квартирний облік при виконкомі Полтавської міської ради і включений в пільговий список осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно Положення про гуртожитки КЕВ м.Полтава та «Інструкції щодо організації надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України», затвердженої наказом МО України від 24.03.2008 р. № 113 передбачено, що гуртожитки призначаються для тимчасового проживання військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей під час проходження ними військової служби .
Пунктами 7.2. та 7.5 вказаної Інструкції передбачено:
- у двотижневий термін з дня виключення зі списків особового складу військової частини підлягає виселенню із гуртожитку з усіма членами сім’ї без надання іншого житлового приміщення особа, звільнена з військової служби в запас або відставку:
- у разі, якщо особа не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Збройних Силах України;
- у разі надання службового житла, отримання житла для постійного проживання…».
Відповідно до п.1.5 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МО України № 577 від 06.10.2006 р. забезпечення за рахунок Міністерства оборони України військовослужбовців та їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла у встановленому порядку.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 та членам його родини в 990 році за рахунок фонду Міністерства оборони України була надана трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, тобто відповідач житлом був забезпечений, та, враховуючи той факт, що відповідачі у Списках військовослужбовців Полтавського гарнізону КЕВ м.Полтава, які потребують поліпшення житлових умов, станом на 01.01.2010 р. на квартирному обліку не перебували , колегія суддів приходить до висновку про безпідставне застосування судом першої інстанції норм ст.125 Житлового кодексу України.
Колегія суддів приймає до уваги також і те, що відповідач ОСОБА_3 з позовом про розірвання шлюбу та розподіл майна звернувся до суду після пред’явлення до нього даного позову про виселення, а тому не може прийняти виконавчий лист про розподіл майна подружжя, виданий на підставі рішення Богунського райсуду м.Житомира від 1.03.2010 р., оскільки розподіл майна колишнього подружжя не впливає на дані правовідносини.
Таким чином, встановивши обставини неправильного застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позов частково, виселивши ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у спірному приміщенні не проживає, не зареєстрована і не претендує на вказану житлову площу, виселилась у зв’язку з розірванням шлюбу та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Військового прокурора Полтавського гарнізону задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 7 жовтня 2010 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави задовольнити частково, виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: /підпис/ Карнаух П.М.
Судді: /підпис/ О.В. Прядкіна
/підпис/ Л.І. Пилипчук
Копія згідно:
Суддя П.М. Карнаух: