У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 грудня  2010 року                                                                    ІНФОРМАЦІЯ_2

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді   Дячука В.М.,

суддів     Хруняка Є.В., Кривобокової Н.М.

з участю :   прокурора           Грищука В.І.

засудженого             ОСОБА_1

захисника                 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком             ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець   ІНФОРМАЦІЯ_2 житель АДРЕСА_1 громадянин України, з вищою освітою, неодружений, працюючий у ПП ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України (далі КК) до двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому залишено раніше обрану – підписку про невиїзд.

Вирішено питання про речові докази.

Як встановлено вироком суду злочини вчинено при наступних обставинах.

__________________________________________________________________________

Справа № 11-530/2010р.                                 Головуючий у 1-ій інстанції Кишакевич Л.Ю.

Категорія ч. 1 ст. 263 КК України                                                          Доповідач Дячук В.М.

22.05.2010 року по місцю проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 працівниками міліції було проведено санкціонований судом обшук житла, в ході якого в одній із кімнат вказаного будинку було виявлено та вилучено пістолет, який згідно висновку судово-балістичної експертизи, відноситься до категорії вогнепальної зброї, виготовлений шляхом переробки з окремими конструктивними змінами, внесеними саморобним способом, є короткоствольним самозарядним напівавтоматичним пістолетом "Зоракі - MOD 914-S" № НОМЕР_1 що є придатним для стрільби, і який ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу зберігав по місцю свого проживання.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації своїх дій, вважає вирок суду щодо нього занадто суворим у зв’язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину .

Просить врахувати всі пом’якшуючі покарання обставини, застосувати ст. 69 КК та призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., пояснення засудженого ОСОБА_1 про пом’якшення покарання, захисника ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію засудженого, прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на досліджених по справі доказах та не оспорюється в апеляції.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК кваліфіковано правильно.

Призначаючи покарання засудженому та звільняючи його від відбування на підставі ст. 75 КК, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу та обставину, що пом’якшує покарання: щире каяття. Враховано судом і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Покликання ОСОБА_1 в апеляції на суворість призначеного покарання, застосування ст. 69 КК та призначення покарання у вигляді громадських робіт не може бути задоволене, оскільки у випадку прийняття такого рішення апеляційним судом буде погіршено становище засудженого, так як будь-яке покарання, призначене до відбуття  реально, є важчим від звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Призначене покарання засудженому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 263 КК, та звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК відповідає вимогам ст. 65 КК, воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом необґрунтовано встановлений максимальний іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

З врахуванням того, що ОСОБА_1 має постійне місце праці, позитивно характеризується, проживає з матір’ю та братом-інвалідом з дитинства, апеляційний суд вважає за можливе зменшити тривалість іспитового строку до одного року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367  КПК України, колегія суддів, -

                                                              у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1  змінити: зменшити встановлений йому на підставі ст. 75 КК іспитовий строк до 1 (одного) року.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді:     В.М. Дячук

Є.В. Хруняк

Н.М. Кривобокова

Згідно з оригіналом:

суддя     В.М. Дячук