Справа №2-3607/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Суворовський районний суду м. Одеси у складі:

Головуючого - Позняка В.С.

при секретарі – Голованець Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (зал судового засідання №6) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 19 361 гривень 40 копійок та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.12.2004 року, між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики.

     Згідно вищевказаного договору він передав ОСОБА_2 кошти в сумі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) умовних одиниць, які ОСОБА_2 згідно розписки зобов'язався повернути 25.12.2004 р.

     У строк, зазначений у розписці, ОСОБА_2 дану суму не повернув, причину невиконання зобов'язання не повідомив.

     24.03.2005 року між ним та ОСОБА_2 був укладений другий договір позики, відповідно до якого він передав ОСОБА_2 кошти в сумі 2 300 (дві тисячі триста) умовних одиниць, які згідно розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути 24.04.2005р.

     У строк, зазначений у розписці, ОСОБА_2 дану суму йому не повернув, причину невиконання зобов'язання не повідомив.

     Відповідач усіляко ухиляється від свого обов'язку повернути позику, ховається від нього.  

     Також йому стало відомо, що ОСОБА_2 має намір поміняти місце проживання.

     У судовому засідання позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольни з наведених у позові підстав, та пояснив суду, що надані суду дві письмові розписки, написані власноручно відповідачем ОСОБА_2 вони підтверджують, що між позивачем і відповідачем дійсно були укладені письмові договори позики, згідно яких 11.12.2004 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 1 360 доларів США та 03.2005 року передав ОСОБА_2 гроші в сумі 2 300 доларів США. Він вважає, що вимоги позивача являються обґрунтованими, доказаними тому він просить суд задовольнити позов, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики в розмірі 19 361   гривень 40 копійок, а також 5 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

     Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, надавши суду свої письмові заперечення.

     Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача суд дійшов висновку, про те що позов є необґрунтованим, не доказаним, тому не підлягає задоволенню.

     Судом встановлено, що 11.12.2004 року відповідач ОСОБА_2 написав письмову розписку позивачу ОСОБА_1, про те , що він взяв в борг гроші в сумі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) умовних одиниць, та зобов'язався повернути 25.12.2004 року.

     24.03.2005 року відповідач ОСОБА_2 написав письмову розписку о те, що він взяв в борг гроші в сумі 2 300 (дві тисячі триста ) умовних одиниць, та зобов'язався повернути 24.04.2005 року.

     Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

     Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

     З тексту  ч. 1 ст. 1049 ЦК вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

     Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     За правилами ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обіг або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

     Згідно ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня.

     Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

     Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

     Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

     Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

     Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст.625 ЦК України і ст.1050 ЦК України, які не передбачають відшкодування моральної шкоди.

      Відшкодування моральної шкоди також не передбачено письмовими розписками відповідача, тому суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

     На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 192, 525, 526, 533, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

     У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

      Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районній суд м.Одеси на протязі 10 днів з дня проголошення рішення суду.

             СУДДЯ: