Справа №22ц-22364\10 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 26 ( 3 ) Грищенко Н. М.
Доповідач – Соколан Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: - Митрофанової Л. В.
Суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л. В.
при секретарі: - Бондарі Ю. А.
за участю – представника відповідача – Бершадської Людмили Станіславівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я, -
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2010 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі – Відділення Фонду) про стягнення моральної шкоди в розмірі 133 800 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2010 року позов ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 грн., на користь держави - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. Інші судові витрати віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права; по справі не було проведено медико-соціальної експертизи; на теперішній час законодавством не передбачена відповідальність Відділення Фонду за моральну шкоду; суд не взяв до уваги, що законом України № 717-У від 23.02.2007 року внесено зміни до Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачено виплата моральної шкоди – виключено, і цей обов’язок покладено на роботодавця; Відділення Фонду є неналежним відповідачем; позивач не підтвердив факт спричинення йому моральної шкоди; не надав доказів про наявність душевних страждань, погіршення матеріального стану, він не звертався за медико-соціальними послугами; позивач усвідомлював шкідливий характер умов праці, проте добровільно обрав цю роботу; не була застосована позовна давність; розмір відшкодування моральної шкоди завищено.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 працював тривалий час на ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ГАК «Укррудпром» слюсарем по ремонту обладнання, майстром РМЦ, механіком кар’єру «Північний», слюсарем 5-го розряду, підземним механіком, підхемним електрослюсарем черговим й по ремонту обладнання 4-го розряду. Працюючи в умовах підвищеного впливу шкідливих факторів, він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 23.09.2002 року йому первинно було встановлено 40% втрати професійної працездатності, повторним оглядом 23.10.2007 йому було встановлено 55% втрати працездатності безстроково та ІІІ групу інвалідності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності» яка передбачає відшкодування Відділенням Фонду моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з істроії хвороби. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про відшкодування моральної шкоди Відділенням Фонду відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
Доводи відповідача , що на підставі закону України № 717-У від 23.02.2007 року внесено зміни до Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачено виплата Відділенням Фонду моральної шкоди – виключено є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності установлена вперше висновком МСЕК у 2002 році, тобто право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності вищезазначеного закону.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать вищевказаному «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 23.09.2002 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування позовної давності не ґрунтуються на законі, оскільки строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди законом не передбачені.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманою позивачем професійного захворювання, і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, а також наявність вини позивача у нещасному випадку, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з Відділення Фонду на користь позивача з 25 000 до 15 000 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів. -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2010 року в частині розміру стягнутої моральної шкоди змінити, зменшити її з 25 000 грн. до 15 000 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: