копія

Справа №2-а-214/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року Кагарлицький районний суд Київської  області

          в складі: головуючого               судді                   Шевченко І.І.

                          при секретарі                                          Балакіній С.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кагарлик справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому  районі про визнання незаконними дій та  зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

      позивачі   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  просять суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі у відмові їм провести перерахунок та виплату пенсії неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі здійснити нарахування щомісячної допомоги, щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії , відповідно до вимог ст.ст. 39 та 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначеної їм, як непрацюючому пенсіонерам, потерпілим в результаті Чорнобильської катастрофи 4 категорії, особі ( громадянину ) та проживаючим на території зони посиленого радіоекологічного контролю; щомісячної доплати до пенсії ( ст. 39 Закону ) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; щомісячної додаткова пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року; зобов’язати Управління  Пенсійного   фонду  України  у  Кагарлицькому  районі проводити перерахунок їм  пенсій та їх щомісячну виплату з урахуванням положень ч. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом України про Державний бюджет України на момент виплати, посилаючись на те, що вони звернулися в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до ст.. 39 та ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якими передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату та призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком ,  але в порушення Закону відповідач не виплачує дані доплати у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою. У позовах вказують, що вони перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кагарлику Київської області як пенсіонери за віком та отримують пенсію по Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення». В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок і виплату пенсії за період з 22 травня 2008  року та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.  

Позивачі в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася та  подала до суду заперечення, в якому позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не визнала та просила їхні позови залишити без задоволення з наступних підстав.  Управлінням Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі щомісячну доплату виплачують в тому обсязі, які були виділені Головному Управлінню для даної виплати. Крім того, вони виконують лише делеговані повноваження з питань соціального захисту і до їх компетенції не входить прийняття рішення по визначенню розмірів доплат і компенсацій, тому дані виплати здійснюються в межах коштів виділених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорія) виплачується додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, встановлена в розмірі 5 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Щодо застосування статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою постановою Верховної Ради України від 11.10.95 р., враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, Кабінет Міністрів України постановою № 836 від 26.07.1996 р. громадянам, які проживають посиленого радіологічного контролю, встановив доплату в розмірі 520000 карбованців (5,20 грн.). Виходячи із вищевикладеного, підстав для перерахунку додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - немає, тому що розмір та суми цих виплат встановлені на 2007 - 2010 роки Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки.  Вимоги позивачів про зобов'язання проводити щомісячну виплату підвищень та додаткової пенсії, перераховуючи в залежності від зміни розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком не може бути задоволена на майбутнє, оскільки це буде перешкоджати законодавчій роботі над Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому вважає, що в задоволенні позовних вимогах позивачам необхідно відмовити повністю.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8    

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області  від   21 жовтня 2010    року  вимоги позивача ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині вимог за період з   22.05.2008    року по  28.03.2010    року включно та позовні вимоги позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  до  управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині вимог за період з   22.05.2008    року по  31.03.2010    року включно, залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує   принцип верховенства права    з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.  

В судому засіданні з достовірністю встановлено, що згідно позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  є постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 4-ї категорії та постійно проживають в с. Шпендівка та Бурти Кагарлицького району Київської області та у м. Кагарлику Київської області , які віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю, про що свідчать надані позивачами довідок Кагарлицької міської ради Київської області,  Шпендівської та Буртівської сільських рад Кагарлицького району Київської області .  

Відповідно до ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, згідно ч.4 ст.48 даного Закону.  

Розмір мінімальної заробітної плати з 2004 року згідно з п. п. 5-2 п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України (Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ) визначається законами про Державний бюджет на відповідний рік.  

Закони України «Про Державний бюджет» на відповідний рік до 2006 року не містили обмежень щодо застосування ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині здійснення доплат до пенсій непрацюючим пенсіонерам у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, на 2006 рік – п. 37 ст.77 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» та на 2007 рік п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію соціальних гарантій.  

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

    Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.         Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.  

    Отже, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд вважає, що підлягає застосуванню вимога ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати.  

    Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати» не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Згідно підпункту 13 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому на даний час позивачу призначена додаткова пенсія в розмірі 36,15  грн.

Вказана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

    Відповідно до цього втратила чинність і норма Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині, яка стосується вищевказаного розміру додаткової пенсії особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю.  

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.  

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.  

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.  

Суд  вважає, помилковим посилання представника відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.       Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування / перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.    

    Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачу доплат до пенсії згідно ст. 39 та ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

З огляду на викладене дії управління ПФУ в Кагарлицькому районі Київської області щодо невиплати позивачам  доплат до пенсії, передбачених ст. 39 та ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.  

Таким чином, суд вважає, що  відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищену пенсію  та додаткову пенсію у вказаних  розмірах   з 29.03.2010 року по  19.11.2010 року  з урахуванням  проведених  виплат за ці періоди, а позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  підвищену пенсію  та додаткову пенсію у вказаних  розмірах   з 01.04.2010 року по  19.11.2010 року  з урахуванням  проведених  виплат за ці періоди.

На думку суду, необхідно відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача у проведенні подальшого перерахунку пенсії у разі підвищення прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до ч.1 ст.2  КАС  завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивачів у майбутньому.  

    Сторони звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 р.», ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому  районі про визнання незаконними дій та  зобов’язання вчинити дії - задовольнити частково.

        Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1, у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29 березня 2010 року – неправомірними.

    Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2010 року - неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає  на території зони  посиленого радіоекологічного контролю  щомісячної  доплати до пенсії  відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період  з 29.03.2010 року по 19.11.2010 року  із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого   Законами  України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 як непрацюючим пенсіонерам, що проживають  на території зони  посиленого радіоекологічного контролю  щомісячної  доплати до пенсії  відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період  з 01.04.2010року по 19.11.2010 року  із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого   Законами  України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому  районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_1 щомісячної   додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 29.03.2010 року по 19.11.2010 року   із розрахунку  15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому  районі провести перерахунок та  виплату ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щомісячної   додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.51 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за період з 01.04.2010 року по 19.11.2010 року   із розрахунку  15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням раніше  проведених виплат  за цей період.  

В решті позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  відмовити.     Сторони звільнити від сплати судового збору .

Відповідно до ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову Кагарлицького районного суду Київської області  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. у разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти  з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.  

Суддя: / підпис /

З оригіналом згідно: суддя