Справа № 2-7967/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Вербицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги недоцільністю збереження цього шлюбу та втратою в цьому сенсу. Вона посилалась на те, що з відповідачем зареєструвала шлюб в 2007 році, але вже півроку разом не проживають. Від шлюбу у сторін дітей немає. Спору щодо майна у сторін немає. Враховуючи, що сторони припинили шлюбні відносини, разом тривалий час не проживають, спільного господарства не ведуть, позивачка просила  розірвати шлюб.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Вона пояснила, що відповідач веде аморальний спосіб життя, не бажає працювати, у зв’язку з чим вона втратила до нього почуття любові та поваги і бажає розірвати шлюб.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одружились 07.09.2007р. року, про що міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції був зроблений актовий запис № 1376.

Від шлюбу у сторін дітей немає. Для обох це перший шлюб.

Сторони припинили шлюбні відносини з 22 квітня 2010 року, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.  

Примирення між сторонами неможливе. Надання строку для цього є недоцільним. Спільно набутого майна у шлюбі у сторін немає.

Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Судом, відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України були з'ясовані фактичні взаємовідносини подружжя, причини розірвання шлюбу, якими є відсутність порозуміння та взаємної поваги, неможливість подальшого збереження шлюбу, а спільне життя у майбутньому суперечило б інтересам подружжя.

Аналізуючи вищевикладені обставини, те, що сторони не бажають зберігати шлюб, враховуючи принцип добровільності шлюбу та моральні засади правового інституту сім'ї, суд вважає позов обґрунтованим та задовольняє його.

За заявою позивачки ОСОБА_1, відповідно до ст. 113 СК України, їй присвоюється дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Керуючись ст. 3, 5, 55, 105, 113 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 07 вересня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис № 1376, розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

При розірванні шлюбу присвоїти позивачці дошлюбне прізвище – ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий                         Н.В.Вербицька