Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Чабан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності документу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2.
В обґрунтуванні заявлених вимог посилається на те, що 22.02.2001 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий №1-225.
У зазначеному свідоцтві про право на спадщину за заповітом було помилково вказано прізвище заявниці, як „ОСОБА_1” замість „ОСОБА_1”, що перешкоджає їй розпорядитися належним їй нерухомим майном, тому просила суд встановити той факт, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.02.2001 року реєстровий №1-225, видане на ім'я ОСОБА_1, належить ОСОБА_1.
Заявниця підтримала заяву у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи – Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, у якій просив слухати справу за його відсутність, постановити рішення відповідно до чинного законодавства.
Вислухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 22.02.2001 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий №1-225, де було вказано прізвище заявниці як „ОСОБА_1”, що не відповідає прізвищу, вказаному у паспорті АН НОМЕР_1 від 04.12.2006 року, виданого на ім'я заявниці ОСОБА_1.
Оскільки при складанні вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.02.2001 року на ім’я «ОСОБА_1» нотаріусом був не вірно зроблений переклад прізвища спадкоємиці з російської мови на українську, тому суд вважає за можливе встановити той факт, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори 22.02.2001 року за реєстровим №1-225, видане на ім'я ОСОБА_1, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Факт належності свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.02.2001 року заявниці ОСОБА_1 підтверджується паспортом АН НОМЕР_1 від 04.12.2006 року, де зазначено прізвище «ОСОБА_1», свідоцтвом про одруження ОСОБА_1, актовий запис №1115 від 19.12.1992 року, копією домової книги на домоволодіння №АДРЕСА_1 та іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Встановлення даного факту заявниці необхідно для реалізації права на власність.
Керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 256, 259 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Встановити, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори 22.02.2001 року за реєстровим №1-225, видане на ім'я ОСОБА_1, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна: Ю.Ю. Буденко
Голова суду: І.В. Дяченко
Рішення не оскаржувалось, набрало чинності 12.05.2010 року, оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №2о-73/10.
Голова суду: І.В. Дяченко