Справа № 2-А-930/10

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року                                         м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого           –  судді  Позняка В.С.,

при секретарі          –  Голованець Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 6, в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління ДАІ УМВС України в Миколаївські області – про скасування постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ

         ОСОБА_1 06.09.2010р. звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії ВЕ №211527 від 24.08.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України.

         Позивач в судовому засіданні пред’явленні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, пояснивши, що 24.08.2010 року інспектором Коблевської роти ДПС ДАІ УМВС України у Миколаївській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол серії ВЕ1 №016579 про адміністративне правопорушення.

         Згідно вказаного протоколу «ОСОБА_1 керував автомобілем ШЕВРОЛЕТ держ. Номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 86 км/год, де встановлена швидкість 60 км/год чим перевищив швидкість руху на 26 км/год. Швидкість вимірювалася приладом Іскра№18805».

         На підставі протоколу інспектором було винесено постанову ВЕ №211527 по справі про адміністративне правопорушення від 24.08.2010 року, згідно якої на нього було накладено адміністративне стягнення у розмірі 255 гривень.

         Він вважає протиправним і протокол про адміністративне правопорушення, і постанову по справі про адміністративне правопорушення. Правила дорожнього руху він не порушував, рухався з дозволеною швидкістю (приблизно 60 км/год), а інспектор ДПС зафіксував на радарі швидкість транспортного засобу, який рухався попереду нього і не зупинився на вимогу інспектора. Саме це він зазначив у протоколі від 24.08.2010 року: « Скоростной режим не превышал , скорость была зафиксирована другого транспортного средства ». Дії інспектора були обумовлені тим, що він вимагав хабар за неіснуюче правопорушення, а результатом його відмови стало складання протоколу та постанови.

         При спробі довести той факт, що він не порушував правила і інспектор зафіксував швидкість іншого транспортного засобу, він вимагав від нього відобразити у протоколі пояснення понятих чи свідків, які були присутні на місці, або докласти до протоколу докази показань радару з зазначенням номеру його транспортного засобу або інші докази, які б ідентифікували його як порушника. Але не зважаючи на його вимоги, протокол було складено без участі понятих, без фіксації пояснень свідків та без надання будь-яких доказів його вини.

         На підставі вищенаведеного вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 24.08.2010 року не могла бути винесена лише на підставі єдиного доказу - протоколу.

         Відповідач у судове засідання не з’явився повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, надав суду письмові заперечення.

         Суд,  вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

         Судом встановлено, що інспектор Коблевської роти ДПС ДАІ УМВС України в Миколаївські області молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 24.08.2010р. знаходячись на 129 км. а/д М-14 „Одеса – Н.Азовськ”, за допомогою приладу „Іскра”, номер 18805 зафіксував порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля ШЕВРОЛЕТ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, рухався зі швидкістю 86 км/г., чим перевищив допустиму швидкість руху на 26 км/г. Встановивши зазначене вище порушення, інспектор ДПС зупинив вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1, склав постанову серії ВЕ номер 211527 від 24.08.2010р., якою притягнув його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП України поклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

         Відповідно до ст. 251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

         Вчинення позивачем правопорушення не доводиться жодними доказами, крім протоколу. Інспектор не відобразив пояснень понятих або свідків, які були присутні, не доклав до протоколу показання технічних приладів та технічних засобів.

         За таких обставин суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення не підтверджується необхідними для цього доказами.

         Крім того при складанні протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України інспектором ДПС було порушено вимоги п.2.13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2003 року №1217, відповідно до якої до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керувати цим транспортним засобом.

          На підставі вищевикладеного суд вважає постанову від 12.10.2009 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

         Відповідно до ч.1 ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

         Радіолокаційний вимірювач швидкості „Іскра” не є засобом який працює в автоматичному режимі, а забезпечує фіксування порушень швидкісного режиму або інших ситуації в стаціонарному або патрульному режимах роботи.

         Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         З боку відповідачів до суду не надано жодного доказу, який би спростовував доводи викладені в позовній заяві. Письмові заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки вони суперечать фактам встановленим в судовому засіданні та не ґрунтуються на законі, який регулює виникли між сторонами правовідносини.

         Керуючись ст.ст. 10 ,11, 76, 79, 160, 161, 163 КАС України, ст.ст. 256, 268, 288, 293 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

         Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити.

         Скасувати постанову серії ВЕ №211527 від 24.08.2010р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП України направивши адміністративні матеріали на новий розгляд.  

         Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня оголошення постанови.

         Суддя –