Судове рішення #12389937

Справа № 4 –1739/10

СОСНІВСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   м. ЧЕРКАСИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року                                      м. Черкаси

Соснівський районний суд міста Черкаси в складі:

головуючого/судді                 -                             Орленка В.В.  

при секретарі                   -                                  Гусак І.Ю.

за участю

прокурора                       -                                  Рейдала Ю.Д.

захисника                     -                               ОСОБА_1

слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в  

Черкаській області               -                                      Хлобистіна М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу гр. ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області Хлобистіна М.Л. від 12.10.2010 року про порушення кримінальної справи, -

В С Т А Н О В И В :

До Соснівського районного суду міста Черкаси звернувся гр. ОСОБА_3 зі скаргою ( в порядку ст. 236 – 7 КПК України ) на постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_2 від 12.10.2010 року про порушення кримінальної справи  відносно службових осіб ДП БП « Амфілада » ( директором якої він являвся ) за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Свою скаргу ОСОБА_3 аргументував тим, що постанова про порушення кримінальної справи винесена з грубим порушенням вимог кримінально – процесуального законодавства, якими регламентується порушення справи, за відсутності приводів та підстав для її порушення; внаслідок винесення оскаржуваної постанови грубо порушуються його конституційні права.

В судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав, просив оскаржувану постанову скасувати, оскільки, на його думку, на момент винесення оскаржуваної постанови в слідчого не було передбачених законодавством приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та пояснив, що вказана кримінальна справа порушена безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в постанові про порушення кримінальної справи безпідставно вказано суму збитків понад 1, 4 млн. грн., в той час як цю цифру складає відновна вартість будівлі, а не оціночна; слідчим не було враховано, що частина будівельних матеріалів ( за фактом розтрати яких порушено справу ) до цього часу знаходиться на території Лисянської  районної лікарні, а частина – вже використана на об’єктах будівництва соціальної сфери за рішенням Лисянської РДА.

Прокурор в судовому засіданні скаргу не визнав і пояснив, що постанова була винесена без порушення закону; просив у задоволенні скарги відмовити.

Слідчий в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області Хлобистін М.Л. який виніс оскаржувану постанову, в судовому засіданні пояснив, що на момент прийняття рішення про порушення кримінальної справи були всі передбачені законом приводи та підстави для її порушення; сума збитків була взята з висновку експерта; вирішення всіх питань, які навів захисник, повинне відбуватися в ході розслідування кримінальної справи.

Заслухавши думку скаржника, захисника, прокурора, слідчого, дослідивши письмові матеріали скарги та матеріали, які послужили підставою для порушення вказаної кримінальної справи, суд приходить до наступних висновків.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину ( частина друга статті 94 КПК України ), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК України ). Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об’єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Не вдаючись до оцінки доказів та не вирішуючи питання, які повинні вирішуватися при розгляді кримінальної справи по суті, можна дійти висновку, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вищевказані норми КПК України.

Так, в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що службові особи підприємства « … виконані на об’єкті роботи замовнику не здали і будівельні матеріали не облікували, чим допустили розтрату чужого майна… ». Розтратою чужого майна ( в розумінні статті 191 КК України ) є незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При розтраті ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо. Відповідальності за нездачу замовнику робіт чи неоприбуткування майна ( зокрема, будівельних матеріалів ) стаття 191 КК України не передбачає.

Крім того, в матеріалах дослідчої перевірки не вбачається корисливих мотиву та мети службових осіб ДП БП « Амфілада » при нездачі замовнику робіт та не оприбуткуванні будівельних матеріалів, в той час як вказані ознаки є обов’язковими складовими суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Крім того, злочин, визначений в диспозиції ст. 191 КК України відноситься до категорії злочинів з матеріальним складом, тому обов’язковою його ознакою є матеріальна шкода, спричинена власнику розтраченого майна. Згідно наявних в матеріалах дослідчої перевірки документів, об’єкт незавершеного будівництва – недобудоване приміщення Будищанської школи, було визнано комунальною власністю Лисянської районної ради. Проте, як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки, претензій власник майна до ДП БП «Амфілада » не має ( лист за підписом голови районної ради № 244 від 07.10.2010 року ).

Також, враховуючи, що вказаний об’єкт будувався коштами юридичної особи ( КСП, а потім ТОВ « Тікич » )  безпідставним є твердження слідчого в оскаржуваній постанові про порушення службовими особами ДП БП «Амфілада » вимог Порядку списання витрат по об’єктах незавершеного будівництва, що ліквідуються (затвердженого Наказом Міністерства статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Держкоммістобудування України від 28.09.1995 року № 243/150/156/195 ), оскільки як зазначено в даному Порядку, він є обов’язковим для будов ( об’єктів ), які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету і бюджетних позичок, та носить рекомендаційний характер для будов ( об’єктів ) які здійснюються за рахунок коштів інших джерел фінансування.  

Крім того, документально необґрунтованою є сума збитків – 1 491 392 грн., вказана в оскаржуваній постанові, оскільки згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного СПД ОСОБА_4, який знаходиться в матеріалах дослідчої перевірки, вказану суму складає вартість відновлювального ремонту вказаного об’єкту – незакінченого будівництва приміщень загальноосвітнього навчального закладу, в той час як його оціночна вартість становить 124 829, 48 грн..

Таким чином, в матеріалах дослідчої перевірки відсутні достатні дані, які б вказували на наявність в діях службових осіб ДП БП «Амфілада » ознак злочину, передбаченого ст. 191 КК України, а тому в слідчого не було передбачених КПК України підстав для винесення оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи.  

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що дослідча перевірка проведена поверхово, а постанова про порушення кримінальної справи винесена без достатніх приводів і підстав, що передбачено ст. ст. 94, 98 КПК України, а тому скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, а постанова слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області Хлобистіна М.Л. від 12.10.2010 року про порушення кримінальної справи  відносно службових осіб ДП БП « Амфілада » за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу гр. ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області Хлобистіна М.Л. від 12.10.2010 року про порушення кримінальної справи  відносно службових осіб ДП БМ « Амфілада » за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – задоволити.

Постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області Хлобистіна М.Л. від 12.10.2010 року про порушення кримінальної справи  відносно службових осіб ДП БМ « Амфілада » за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – скасувати.

Копію даної постанови направити ОСОБА_3, захиснику ОСОБА_1, слідчому з ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області Хлобистіну М.Л., прокурору Черкаської області.

Матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, повернути до СВ УБОЗ УМВС України в Черкаській області, а в суді залишити матеріали судового провадження у справі.  

Набрання законної сили даною постановою тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювалися обмеження.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області  на протязі 7 днів. Подача апеляції не зупиняє виконання даної постанови.

Головуючий                                 В.В. Орленко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація